Роздуми про ковідну тисячу дилетанта, який має справу з веденням фінансових операцій. Досвід підказує: дуже складно витратити 1 тисячу гривень під обріз. Під нуль. Навіть якщо вона реальна, від неї лишається здача, вона ж решта. Хіба якась послуга коштує рівно тисячу. Або два квитки на балет по 500 гривень.
Коротше, у 8 випадках із 10 напевно лишиться від 1 до 10 гривень. З копійками навіть. Які — увага! — вже списані. Проте — увага! — мають кудись за якийсь час повернутися. Так само, як невикористані гроші. Які — увага! — теж списані. Тобто, за умовну здачу звітувати не треба. Якщо ще й на темі сидить хтось із родичів прибиральниці «Студії Квартал».
Отже, в сухому залишку ці копієчка до копієчки прилипнуть до чиїхось рук. І це, ну, точно не руки бариг Свинарчуків…
Схема така сама, як із кульочками по 12 копійок, за які вже один раз заплатили…
Андрій Кокотюха
