Економіка

Соєві тривоги скіфів-орачів

Буде свято і на нашій вулиці! Незважаючи на скасування ПДВ, чим ми щиро «завдячуємо» як нашій владі, так і торгівельній війні між Китаєм і США (клятий дядько Сем збив ціни на європейських ринках), ціни на сою, хоч і повільно, але пішли вгору.

Хороша ознака того, що вітчизняна переробка потребує нашої сої, а, отже, жевріє надія на те, що наступні кілька місяців ціни зростатимуть. Все ж, у зв’язку з, так званими, соєвими правками і активністю американців на європейських ринках, її площі в Україні будуть зменшуватись.

А мені все ж є сенс діяти протилежно і сіяти більше. Щоправда існують значні ризики продати восени за безцінь.

Так склалося, що для дрібного товаровиробника в Україні сільське господарство — це завжди ризики. Утім, ми, нащадки скіфів-орачів, маємо пам’ятати, що земля — понад усе! Соя, хоч і не надійна культура, але головна її перевага в азоті і користі для землі. Будемо жити!

Віталій Назаренко

P.S.
Дмитрій Семен: — Друже, в світі не вистачає білку. Тому соя і іже з ними — майбутнє. Нас не пускають на світовий ринок, бо в уряді сидять клоуни, які нічого не петрають, а тільки крадуть. Але колись ми то зламаємо!

Назаренко Віталій: — Ну, нас, швидше, розглядають як сировинний придаток, тому треба сприяти переробці тут, але давати ринкові ціни, а не смішні копійчужки. Не треба нам допомагати — хай просто не заважають. Упевнений, що і твій досвід буде ще належно поцінований.

Дмитрій Семен: — Друже, в Індії, тонна сої коштує 2000$, і її там треба мільйони тонн! Але на тому ринку сидить Канада і США, а також частково Росія. Ми там тільки через 10 руки. От і думай: де дівається ще 1700 $ з тонни, якщо в Україні вона коштує 300$?

Назаренко Віталій: — Транспортні витрати, зберігання, сертифікація — трохи витрат лягає, але однак сума, яка залишиться, вражає!!! Для нас недосяжна. До речі, це вони органічну за такою ціною купують чи звичайну? Бо мені сьогодні одна пані телефонувала і питалася чи органічна? Десь у Чернігові соєве молоко роблять…

Дмитрій Семен: — Звичайну. Там населення мільярд, жерти нема що, та ще й пів-країни — вегани. Поруч Індонезія, де 230 млн населення, також потрібні соя, горох, кукурудза, нут і т.п! Мільйонами тонн потрібно!

Назаренко Віталій: — Перспективний ринок, але посередників… хоч відбавляй. Треба кооперуватись, доки не пізно.

Дмитрій Семен: — Цим мають займатися державні мужі… Це велика політика і шалені гроші. Кооперуватися треба нам, щоби йти у владу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *