Аграрії Україну не підвели. На зараз вже зібрано понад 35 мільйонів тонн зернових та олійних культур. 29 мільйонів зернових і близько 6 мільйонів олійних. Це попри війну та несприятливу погоду цього року. Планували навіть перевищити показники минулого врожаю, оскільки вдалося розмінувати значну частину посівних площ. Але й цей результат є непоганим. Продовольча безпека держави забезпечена.
Ритмічно працюють й експортні коридори, куди прямує пшениця, кукурудза, соя, олія, мед, цукор, який ми з початком жовтня матимемо вже нового врожаю. Кордони наразі ніхто не блокує.
Нелегкою була ситуація і в овочівництві. Через спеку, засуху на Сході та на Півдні країни не набрали потрібних кондицій цибуля та картопля. Зате західні регіони, куди через кліматичні зміни та війну потужно змістилося вирощування овочів, показали хороші результати. Тож взимку будемо з овочами, хоча ціни через форс-мажори можуть зростати.
Іншою проблемою є нестача сховищ та ліній переробки овочів, через що саме овочівництво є дуже ризикованим. Тому радує те, що супермаркети максимально розширили свої овочеві 
лінійки, які практично забезпечують потреби наших громадян. Крім того, великі маркети все більше надають перевагу сортованій та каліброваній продукції.
Щоби убезпечити себе від викликів, які передбачає вирощування традиційних овочевих культур, наші фермери частину площ починають виділяти під нішеві культури. Що ж, це додатковий асортимент на полицях магазинів. Екзотична городина, до всього, вже стає звичною їжею на столах українців.
Сприяє продажам і те, що така продукція є ще й здоровою. Тобто рік аграрний сектор завершить достойно, хоча перед новопризначеним міністром агрополітики та продовольства Віталієм Ковалем стоять складні завдання. Найперше – це допомога фермерам від держави, особливо тим, хто постраждав від війни. Триватиме розмінування територій, а ще необхідно відновлювати господарства, які зазнали втрат через агресію.
Важливим завданням є розвиток переробної галузі, відсутність якої у необхідних обсягах вже гальмує виробництво агропродукції, здешевлює наш експорт. Значний сегмент роботи чекає 
і на євроінтеграційному напрямку. Необхідно імплементувати великий пакет документів, які розблокують наші зернові трафіки й будуть ефективними за нинішніх українських реалій. А це все забезпечення інтересів національного фермера.
Кінець аграрного року та підведення підсумків разом з професійним святом українських землеробів традиційно припадає на кінець листопада. День працівника сільського господарства – 17 листопада. Але прогнозую, що невдовзі можливі корективи, адже кліматичні зміни зміщують сезони збору врожаю на більш ранні періоди. Тому, думаю, підводити підсумки та святкувати у найближчому майбутньому ми будемо дещо раніше – у розпал щедрої осені, коли у всіх українців столи вже будуть багатими, а наїдки та напої різноманітними. Завдяки нашим фермерам.
Можливо, комусь здається, що визначення – сільське господарство стає дещо куцим, як для країни з потужною аграрною індустрією. Можливо, але ніколи не потрібно забувати, що у найважчі часи українців рятували присадибні ділянки та городи. І саме сільське населення першим доставляло свою продукцію по чесних цінах містянам. Ми сильні нашим військом і нашим селом. Тому все буде Україна!!!
Ануш Балян
