Безбожний комуністичний режим в 1960-80-х роках на власний розсуд визначав те чи інше село «неперспективним», за чим наступала його де-факто ліквідація. Так з мапи зникли сотні історичних населених пунктів. Загалом цю практику ми тепер засуджуємо.
А нині, власне, проводиться та ж сама політика під назвою «децентралізація», коли села позбавляють органів самоврядування, і схоже всієї власної соціальної інфраструктури.
Правильніше, було б назвати це — централізацією.
Наприклад моє предківське село Семиполки, яке завжди, ледь не від Хмельниччини, мало власну адміністрацію, нині позбавлене сільради.
Але що ж, оскільки все нині звершується під прапорами «святої євроінтеграції» — значить можна…
***
Децентралізацію проводять в інтересах місцевих князьків та верховного політичного бомонду, аби на виборах можна було централізовано проводити потрібне голосування.
Тиск на голів, депутатів, селян буде очевидний, адже в руках голів ОТГ будуть бюджети, і по-суті, вони всі села «триматимуть за яйця» (хочу оптимізую школу, садок, ФАП, хочу навпаки — дам фінансування).
Ну, і ще окрім виборів тут ще багато «злачних тем», пов’язаних із ресурсами — ліси, земля, водойми тощо.
