Володимир Ар’єв насправді дуже вдало написав до цієї світлини: «Раздать всєм по 8 тисяч! А хто не буде брать? Пустітє газ!». Українські політики, які, за їхніми переконаннями, є україноцентричними і представляють україноцентричну силу, доволі часто позиціонують себе як… приколісти.
Вони й дивляться на події в Україні — як на «прикол» і люблять «поприколюватися» з того чи іншого приводу.
Гумор, звичайно, хороша річ.
Принаймні, він вселяє оптимізм. Але цей оптимізм може бути продуктивним за умови, коли, крім «приколів», у головах україноцентричних політиків визріває ще й ідея системних змін для України, де ця ідея перетворюється в стратегію розвитку України та стає програмою україноцентричної партії…
На жаль, нічого цього не спостерігаємо.
Від Майдану до Майдану. Під знаменами різних кольорів, які стають усе бляклішими, біліючи й біліючи, та все більше перетворюючись на білий прапор капітуляції…
Володимир Іваненко
