Навальний – людина, яка порівнювала Крим із бутербродами, які не передають «туди-сюди»… Навальний – дуже типова руска історія про вічне руске отруєння, тюрму, «чахотку да сібірь» — історія, що має хвилювати саме руских терпил. Ми ці історії вже знаємо, бо пережили їх у совку, коли наших дисидентів москва гноїла по сибірах та воркутах.
І коли ми не захотіли жити у тюрмі народів, то пішли з неї. Як, зрештою, вчинили і з доморощеними бандитами, коли набралися мужності і двічі вийшли на Майдан – у 2004-му і 2014-му. Кажуть, ми не перемогли. Можливо. Але ми і не побоялися. Тому у нас нині немає навальних, а є ми, українці, які не творять собі ідолів, бо знають, що все у їх руках і саме вони повинні «не ридать, а добувати, хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі».
Надто нині, коли маємо винищувати руских окупантів, які захопили нашу землю, руйнують наші міста і села, вбивають наших дітей, силують жінок і щось там млямлять «окурками» через своїх карлсонів по світу про якусь історичну справедливість.
Та що там «окурки» з карлсонами – навіть їхні опозиціонери-навальні, як уже доведено, совають Кримом, як бутербродом. Показово, що прокоментувавши, фактично освятивши, у 2014-му анексію Криму росією та його повернення Україні, як «Крим — це що, бутерброд із ковбасою, чи що? Його туди-сюди повертати…», Навальний сам у 2022-му прокинувся у Лефортово, коли вже ніякі покаяння, ніякі зміни позиції щодо Криму не мали значення, бо після Криму росія захотіла більшого.
І коли нині інші «хороші» рускі, також антивоєнні ліберали-опозиціонери (до речі, вкупі з Папою) співають панегірики гуманній рускій культурі, в якій герой «гуманіста» Достоєвського має перевірити, чи «вошь» він «дрожащая», а чи «має право», не інакше, як вбивши іншу людину, то я розумію, що убивця путін може не хвилюватися і за свої статки, і за свою владу, і за своє життя. І саме тому, що в нього є такі «хороші» рускі опозиціонери, які поділяють «гуманізм» Достоєвського.
«Гуманізм» який владімір владіміровіч з індивідуального звів нині у державну політику москви. Бо в нинішньому світі путін, виявляється, також «має право» і ніц йому за це не буде. Бо замість того, щоб скинутися на дихлофос, світ нині сидить і засуджує якусь стару кремлівську облізлу міль. І, звісно, обурюється, як це вона могла вбити такого сміливого опозиціонера?
Дуже просто, панове, – так само, як вбила сотні тисяч українців, поки ви всоте занепокоювалися і всоте обурювалися. І поки, до речі, вірите, що з путіним можна домовитися. Бо путіна треба лише вбити, щоб вберегти від його новітнього «гуманізму» «über alles» десятки нових навальних, мільйони українців і, зрештою, сам світ.
Володимир Стефанець
P.S.
До речі. Коли дали слово Юлії Навальній на Мюнхенській безпековій конференції вона могла би хоч словом 
згадати криваву війну в Україні. Могла, але не згадала. А знаєте чому? Бо вона чітко розуміє, що відповідальність за цю війну лежить не тільки на x*йлу, але й на кожному російському громадянинові, які дозволили цьому відбутися. Значить їй байдуже. Байдуже навіть за своїх громадян-орків, які полізли до нас і вже сотнями тисяч гниють в українській землі. Вона знає, але не відчуває цієї відповідальності. Як і більшість імпотентних “російських лібералів”. Майже всі вони шовіністи-імперці. За “глубінний русскій народ” з пропитими мізками і атрофованими людськими почуттями я взагалі мовчу. Ніякі вони не раби. Кровожерливі тупі ненаситні звірі…
Які провідники, такі й послідовники. Саме таке суспільство і породжує нелюдів, подібних пуйлу.
Сергій Зарайський
P.S.S.
… Десятки тисяч грузин вийшли на вулиці Батумі на мітинг пам’яті Навального…
Звичайно, це їхня справа, коли і куди їм виходити на масові мітинги. Ми лише можемо зауважити, що 24 лютого 2022 року грузини не вийшли на вулиці своїх міст з протестами проти вторгнення росії в Україну. Грузини також жодного разу не вийшли на акції протесту, коли дізналися, що їхній уряд допомагає росії обходити міжнародні санкції, фабрикує шпигунські фейки про Україну.
Нам врешті-решт вже варто було б навчитися не придумувати собі “братів”, “друзів”, “партнерів”. Наші друзі лише ті, хто допомагає нам зброєю і не блокує дороги, по яких та зброя надходить в Україну. Всі решта нехай би йшли слідом за російським кораблем.
Іван Безсмертний
