100 днів замало для того, щоб якісно оцінити роботу В. Зеленського. Зараз нема сенсу говорити про реальні здобутки чи серйозні провали, оскільки це був надто зжужмлений період, на якому свій відбиток поставили вибори.
Але 100 днів достатньо для того, щоб уявити, яким буде стиль управління Президента Зеленського.
Думаю, нас очікує реалізація чогось на кшталт моделі освіченого авторитаризму. Тієї самої, про яку в Україні час від часу згадують, але поки що так і не реалізовували. Там, де Сінгаруп Лі Куан Ю, Туреччина Ердогана і т.д.
Востаннє цю модель Україні активно пропонували в 2014 році, коли всі очікували швидких і радикальних змін на тлі війни і окупації частини територій, але зараз з’явився реальний шанс, що її таки буде зреалізовано.
При цьому важливо, що це не буде чиста модель, а буде саме щось на зразок освіченого авторитаризму. Такий собі не зовсім освічений і не зовсім авторитаризм, але з претензією на відповідні речі. Для освіченості не вистачає ідеології і чіткого розуміння, якою має бути Україна. Для авторитаризму не вистачає авторитету і диктаторських здібностей. Дуче і батько нації із В. Зеленського так собі. Та йому це й не потрібно.
Упродовж перших 100 днів В. Зеленський вже показав, що готовий діяти за принципом «мета виправдовує засоби», а тому він не буде особливо церемонитися із тим як реалізувати задумане. Потрібно, щоб посаду голови АП обійняв саме А. Богдан? Значить закон про люстрацію — не перешкода. Потрібно показати, що Порошенко призначив неправильних людей своїми Указами? Отже, можна ці Укази завжди змінити. А навколо всього цього авторитарна модель комунікації, де журналісти не потрібні, ніхто нікому нічого не винен, а нагримати на чиновників та усунути «крайніх» – улюблена справа.
Тому вибори 21 липня можуть стати більше, ніж просто історія про зміну влади. Якби українці просто хотіли змінити владу, то замінили б Порошенка та Тимошенко чи на будь-кого іншого. Але на виборах українці сказали «ні» всім старим політикам одночасно, а разом із цим дали мандат на зміну влади в країні лише одній людині.
Виглядає так, що українці більше не надто готові уживатися із усією неоднозначністю демократичного чи напівдемократичного режиму і замість всіх цих складних демократичних консенсусів і заплутаних повноважень хочуть бачити чіткі і прості рішення, а також розуміти, хто конкретно відповідатиме за їх реалізацію.
Тому в наступні роки не чекайте, що В. Зеленський буде ділитися владою. Бо не для цього його обирали.
Денис Рибачок
