Сьогоднішній план відрізняється від плану, який уже місяць обговорюють зарубіжні ЗМІ, тільки тим, що очільник країни озвучив його особисто своїм голосом. Оскільки з цим Планом Зеленський вже поколядував столицями Європи і США, то це, скоріше “домашка” для них, а не для нас: запросіть нас в НАТО; дайте побільше ППО-ПРО; дайте ракети і дозвольте бити по Москві…
А яка роль в цьому плані державних інституцій України? Подовжувати і подовжувати руку? Голосніше скавучати? У нас назріває колапс державного управління. Андрій Єрмак, очевидно, вже дуже втомився і всюди не встигає. Оновлення і перетусовка недавня кабміну справляє враження механічного переставляння стільців.
Відібрані до державного бюджету кошти місцевого самоуправління вʼяжуть ініціативи на місцях. Скандал зі свавіллям правоохоронних органів у Дніпрі проти місцевої влади говорить лише про те, що численні правоохоронні і антикорупційні структури, як це вже давним-давно описано в усіх теоріях бюрократичного буття, шукають і шукатимуть роботу для виправдання свого тилового існування.
Очільники держави майже аплодують нескінченній публічній дискредитації тих небагатьох державних управлінців, які демонструють ефективність. Фактично над усіма висить велике цеберко зі справжнім і вигаданим компроматом. І є в державі лише кілька непогрішимих і святих і всі вони помішаються в кількох кабінетах офісу президента.
Зеленський неадекватно ситуації управляє державою. Фаворитизм, кулуарна закритість, пафосна щовечірня тріскотня справляють враження, що верхівка влади робить все, щоб приховати істинний стан справ у державі.
Це не настрій. Це тривале спостереження і аналіз. Без суттєвих новаторських управлінських рішень всередині країни будь-якому плану – гріш ціна. І починати Зеленському слід із найближчого оточення – тепла інформаційна ванна, в яку воно щоденно занурює Зеленського, вже давно тхне іржею. Без суттєвого перевантаження команди Зеленського колекція Планів, які ми бачимо з 2014 року, буде не рятівним колом, а баластом брехні і мрійництва, котре тягнутиме нас на дно.
Віктор Лешик