Сьогодні річниця аварії на Чорнобильській АЕС – техногенної катастрофи, наслідки якої розбирати будуть навіть наші онуки. Чорнобиль став початком кінця СРСР, який конав серед іншого під гаслом «Хай живе КПРС на Чорнобильській АЕС». Моральний удар по свідомості радянських людей тим хто не пам’ятає – важко навіть уявити. Десятиріччями людям просторікували про «найдешевшу енергію в світі», коли раптом з’ясувалося, що живуть люди прямо на ядерних бомбах.
У серіалі «Чорнобиль» від НВО пропущена одна вельми цікава деталь – заступник головного інженера з експлуатації 2-ї черги Чорнобильської АЕС Анатолій Дятлов, визнаний радянським судом головним винуватцем катастрофи (це показано у фільмі), раніше пережив аварію на ядерному об’єкті. У 60-х роках Дятлов керував секретною лабораторією, що монтувала і запускала ядерні реактори на підводних човнах. В результаті аварії Дятлов підхопив випромінювання біля 100 бер. В одного з його синів розвинулася лейкемія і хлопчик помер у віці 9 років.
Дятлов не з чуток знав наскільки небезпечний ядерний реактор і якими наслідками може обернутися аварія. Але…
Чомусь він зважився на вкрай небезпечний експеримент – при тому, що Дятлова вважали одним з найкращих фахівців по реакторах. У фільмі сказано, що перед аварією реактор майже 10 годин працював на 50% потужності за вимогою Київенерго, але не сказано чому. Володимир Комаров, головний інженер ЧАЕС після катастрофи, в одному з інтерв’ю розповів – зупинити 4-й реактор ЧАЕС за планом завадила аварія на блоку Трипільської ГРЕС. Аби не створювати дефіциту енергії, Київенерго звернулася на ЧАЕС з проханням, аби 4-й блок попрацював якийсь час. На ЧАЕС відповіли відмовою і тоді Київенерго звернувся до завідуючого сектором ядерної енергетики ЦК КПСС Георгія Копчинского, до речі – колишнього заступника головного інженера ЧАЕС. І вже той подзвонив на ЧАЕС і «попросив» не глушити реактор.
Далі – показано у серіалі.
Сталося отруєння реактора і все пішло не так як очікували. Але. Дятлов до останнього був переконаний що він робить все правильно. У серіалі розповіли про «кнопку від дурня» АЗ-5 і про те, чому вона не врятувала від вибуху, а навпаки, його викликала. Було й ще дещо. І Копчинський з ЦК, і сам Дятлов, і інженери на блоку керування реактором не були новачками. Вони всерйоз вважали, що до аварії не дійде і що реактор ще має запас міцності. А його насправді не було.
«Повна відсутність захисту. Плюс – малограмотна документація» — так сформулював причина аварії на ЧАЕС керівник лабораторії ядерної безпеки Борис Дубовський. Він стверджував, що аварії реакторів у 1975 р. на Ленінградській АЕС та на тій самій Чорнобильській станції у 1982 р. сталися з тих самих причин, що й катастрофа у 1986-му. Проте. Генеральний конструктор реактора Доллежаль та науковий керівник проекту Алєксандров не наполягли, аби в реактори були внесені конструктивні зміни. Вони обмежилися довгими і нудними переписками з директорами станцій, які побажання конструкторів просто ігнорували. У серіалі це показано, коли інструкція з випробувань креслена-перекреслена.
Іншими словами, на 1986 рік в СРСР в експлуатації було чотири АЕС, які по суті виявилися касетами ядерних бомб. Питання стояло лише – де бабахне? Бабахнуло у Чорнобилі – і нам ще кілька сотень років розгрібати ці наслідки радянщини.
Не даремно після катастрофи на ЧАЕС реактори РВПК-1000 і РВПК-1500 кинулися вдосконалювати, а на сьогодні всі реактори цієї серії в Україні та у Литві зупинені. Єдиною країною, що продовжує їхню експлуатацію лишається… Звісно Росія.
І вишенька на тортик – всі чотири блоки ЧАЕС приймали в експлуатацію без завершення повного переліку випробувань. Сам факт роботи станції був кричущим порушенням. Це і є найбільша таємниця Чорнобильської катастрофи. В гонитві за рекордами та намаганням врятувати радянську економіку, що хиталася й сипалася, в експлуатацію здавали небезпечні реактори. Ядерна катастрофа була справою часу.
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
