Політика

Чим мені запам’ятається Байден?

Це чоловік, який попри болючі удари долі (загибель рідних у катастрофі) зумів відновитися і піднятися. Пам’ятатиму його виступ у Верховній Раді (ще в статусі віце-президента), коли він нашій верхушці казав: ви маєте шанс зробити багато хорошого для своєї країни, увійти в історію, як її еліта, а не як казнокради. Ну, він не цими словами казав, але суть була така.

Байден, за його словами, 28 разів попереджував Зеленського про напад Росії, а з нього сміялися і нічого не робили для підготовки до війни. Тому Байден спершу і говорив про партизанську війну, бо він, виходить, краще знав українців, ніж дворова криворізька команда, що стала тут владою.

Навіть юний генерал-розвідник насміхався з попереджень старого американця, не кажучи вже про абхазьку наволоку, що рулить фракцією “слуг” ненашого народу.

Так, Байден дуже допоміг нам у війні, але ж саме Байден зі своїми салліванами та бьорнсами змусив українців воювати, за висловом Боріса Джонсона, з однією зав’язаною за спиною рукою…

При всій повазі, але Байден — людина 70-х років, коли світові політики були впевнені у можливості розумно домовлятися з Москвою і навіть з Пекіном. Байден – не Рейган. Але й не Обама, який наперевантажував стосунки з Росією, в тому числі ціною України.

Час Байдена сплив давно. Власне, як і Трампа. Велика країна на роздоріжжі, бо і ота Каміла – не прорив американської політики, а скоріше знецінення американської ідентичності. Проте, як кажуть в Одесі, будєм посмотрєть. Зрештою, віце-президента Трумена теж ніхто в розрахунок не брав, доки не помер Рузвельт…

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *