Трапилась нагода перечитати дискусію про більше і менше зло щодо нацизму і сталінізму, а посол України в Австрії Щерба взагалі філософ, бо уважає, наче є зло банальне і екстремальне… Такі ось метафори — без конкретних імен.
Нацизм і сталінізм — зло однакове, просто для різних націй воно було більшим або меншим. Ясно, що для Європи нацизм був більшим злом, бо Францію окупував Гітлер, а не Сталін, Англію бомбили німці. Якби окупував Сталін чи бомбив — риторика була б іншою.
І для євреїв нацизм був більшим злом, ніж сталінізм. Одначе для всієї Східної Європи, окупованої Сталіним після Пабєди, сталінізм перевершив нацизм, а для українців, зокрема галичан, сталінізм узагалі став катастрофою.
Звичайно, Ялта була брутальним поділом світу, а Рузвельт і Черчилль — ніякі не великі діячі ХХ ст. Вони виявилися слабаками. Рузвельта, щоправда, виправдовує його смерть. Вони винні не тільки в Холодній війні, а й у нинішній світовій дестабілізації, бо непокаране зло завжди велике.
Рузвельт і Черчилль випустили джина з пляшки. Одначе історики поки що не напишуть про це, встидливо прикрившись жахами расової ненависті, хоча Сталін напакував свій ГУЛАГ передусім українцями і литовцями, латишами й естонцями та депортовував цілі народи: кримських татар і чеченців з інгушами — хай вони і маленькі, чого той же Гітлер не робив.
Будемо уважати, що просто не встиг.
Однак Сталін на відміну від Гітлера ніде не написав про це — тому справа закрита. Ні, вона не закрита, бо є мільйони жертв ГУЛАГу, є Голодомор, є масові депортації до Сибіру, є нинішня війна, яка свідчить, що Росія ненавидить незалежну Україну. І ненависть ця просто подібна до расової.
Українці і кримські татари — лакмусові папірці сталінізму. Доки є ці народи — проблема залишиться.
Роксана Харчук
