Ненароком пригадали з дружиною, що саме 40 років тому, 5 травня 1980-го, в тодішній День преси, я прибув з рідної Чернігівщини, Щорської газети «Промінь Жовтня», на роботу в обласний часопис «Радянська Буковина», де редакторську посаду тоді обіймав талановитий журналіст Володимир Григорович Пелех…
Шалена вартість київських таксі — не лише питання бариг-таксистів, які зараз пробують наїстися на рік наперед. Заробляти на проблемі ближнього — це нормально для українця, і не тільки для українця.
Мене запросили в телепрограму «Секретний фронт» на каналі ICTV. І хоч передача має шпигунську назву, мова йшла не про боротьбу розвідок і державні таємниці, а про таємниці… інтимні. А якщо точніше, про публічні будинки Києва початку 20 століття.
Кажуть, що Гордон взяв інтерв’ю в російської агентки, екс- прокурорші Криму Поклонської. «Кажуть», бо я ні Гордона не дивлюся, ні його «Бульвар» не читаю.
На дискусійному майданчику Укрінформу нещодавно відбулась онлайн-пресконференція: «Україна, світ та інформаційні виклики пандемії: причини появи панічних настроїв», де експерти зійшлися на думці, що Росія та Китай намагаються використати пандемію для досягнення геополітичних цілей.
Трапилась нагода перечитати дискусію про більше і менше зло щодо нацизму і сталінізму, а посол України в Австрії Щерба взагалі філософ, бо уважає, наче є зло банальне і екстремальне… Такі ось метафори — без конкретних імен.
