Нещодавно я дозволив собі процитувати кілька абзаців із аналітичної статті у виданні Fосus одного з його редакторів, політолога, публіциста, письменника, журналіста Ульріха Райтца (Ulrich Reitz). Стаття зветься «Десять помилок Володимира Зеленського (і його посла в Німеччині)». І що ж тут почалося! «Не читав, не бачив, але засуджую!» — залементували десятки квасних патріотів у соціальній мережі. Мене, образно кажучи, закидали протухлими яйцями і гнилими помідорами…
Але давайте увімкнемо тверезий розум і абзац за абзацем, речення за реченням прочитаємо цю статтю. Кожен може погоджуватися або не погоджуватися, і кожен може мати свою особисту думку.
Отже. Помилки Володимира Зеленського
Відмова президента України Володимира Зеленського зустрітися зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром була помилкою. У медійній війні, яка відбувалася паралельно з військовими подіями, вона була не єдиною. Для такого досвідченого комунікатора, як Зеленський, ці помилки вражають.
По-перше: він скасував візит Штайнмаєра, з чим погоджуються всі, від консервативного президента Польщі Дуди до лівого Вінгера Зелених Юргена Тріттіна, тому одна єдина людина, яка є особливо щаслива: Володимир Путін. Зеленський знехтував простою істиною: «помилка – це те, що вигідно ворогу».
По-друге: його відмова була поширена газетою «Bild» і, таким чином, навмисно завдала шкоди не лише Штайнмаєру, але й самому Зеленському. Поїздка Штайнмаєра в Україну планувалась як таємна і несподівана для Москви акція, якби Зеленський тримав у таємниці скасування візиту, нічого б не сталося. Це призводить до наступної, третьої помилки.
По-третє: він скасував візит в останню хвилину і перетворив сумнівне рішення на образу — деякі в Берліні кажуть: приниження. Як дослідив «Spiegel», Зеленський був вже заздалегідь залучений до планування візиту Штаєнмайєра в Україну. Якщо Зеленський не хотів зустрічатися зі Штайнмайєром, то чому він чекав до останньої хвилини, щоб скасувати цей візит? Це зробило збитки ще більшими, а саме: Путін задоволений демонстративною роз’єднаністю європейців!
По-четверте, він оголив роз’єднаність Європи. Багато років Путін намагається розділити європейців, а загалом: увесь Захід. Це одна з його головних цілей у загарбницькій війні проти України. Зараз Зеленському вдалося зробити те, що не вдалося Путіну. І іноді політичне перенаправлення схоже на брехню: за першим неминуче настане друге і так далі. Тож Зеленський допустив наступні помики.
П’яте: замість Франка Штайнмаєра він запросив до України канцлера Олафа Шольца. З цього український президент розпочав чергову спробу відчуження президента Німеччини Франка Штайнмайєра. Девіз: Федеральний президент все одно нічого не вартий, тому що нічого не вирішує. Тепер усі знають про виключно представницьку функцію федерального президента Німеччини. Нерозумно перетворювати цю німецьку конституційну норму на зовнішньополітичну зброю, бо вона створює фронти зі «спаленими» мостами. Тому, Зеленському слід було врахувати наслідки такого демаршу.
По-шосте: своїм скасуванням він ускладнює взаємини зі своїми німецькими друзями. Усі передбачувані неприємності навколо відмови президента затьмарили поїздку трьох найвпливовіших парламентарів-світлофорів до Львова, де вони зустрілися з українськими депутатами. Ліберал Марі-Агнес Штрак Ціммерманн, зелений Тоні Хофрейтер і соціал-демократ Майкл Рот агітують за поставки важкого озброєння в Україну. Чого (поки що?) не хоче канцлер. Зеленський практично завдав їм удар ножем в спину. Більше того.
Сьоме: він ризикує втратити підтримку України з боку німецького населення. Якщо хтось в таке не вірить, то зазирніть в соцмережі і почитайте коментарі читачів на великих журналістських платформах під аналітикою журналістів. Більшість людей обурені. Девіз: Що він насправді уявляє? Те, що ця помилка сталася з главою держави, якого вихваляли як такого геніального 
комунікатора призводить до наступної, можливо, вирішальної помилки: Зеленський переливає свій біль у міжнародну політику, і тут, можливо, вирішальна помилка.
Восьме: він перетворив свою біль на політику. Ви повинні мати можливість очікувати, що високопоставлений політик служитиме інтересам свого народу, а не власним почуттям. В особистій розмові Зеленський міг би вказати Штайнмаєру на всі помилки, які він коли-небудь робив, включаючи друзів Путіна: Герхарда Шредера і Ангелу Меркель. Тепер така можливість втрачена. Помилка номер вісім уже містить зародок помилки номер дев’ять.
Дев’яте: він особисто ускладнює роботу з дипломатичного очищення, яка зазвичай відбувається після такої помилки. Його заява наступного дня про те, що Україна не отримала «офіційного» запиту про візит Штайнмаєра, тому його не можна було офіційно скасувати, є благими намірами. Але це залишається димовою завісою, якщо це не нахабна брехня. «Офіційного» запиту не могло бути, бо все планувалося «неофіційно». А Офіс президента Німеччини свідомо залишили поза увагою, справа йшла через Офіс президента Польщі. Перш за все, Зеленський мав передбачити свою останню помилку, а якщо не він, то його посол Андрій Мельник у Німеччині: пандус для тих, хто підтримує Росію
Десяте: Він збудував пандус для тих, хто підтримує Росію. Не дивно, що найжорстокіше обурення йде з лав соціал-демократів. Наприклад, від віце-президента парламенту Айдана Озугуза: «Мене щонайменше дратує те, що український уряд вимагає від нас майже все, але не хоче бачити Федерального президента». П’ять років тому Озугуз вже роздратував багатьох людей, у тому числі колишнього кандидата в канцлери Піра Штайнбрюка, заявою про те, що специфічно німецька культура була «за межами мови, її просто неможливо ідентифікувати».
Залишається відзначити одне: Володимир Кличко сподівається, що візит Штайнмаєра до Києва «лише відкладено і його можна буде надолужити найближчими тижнями». Українець, якого Німеччина знає особливо добре, екс-боксер без політичного мандату, який нещодавно як «активіст» приємно здивував у Берліні всіх, хто має звання та репутацію. Він каже: «Німеччина є партнером номер один, коли йдеться про фінансову допомогу для України, надання гуманітарної допомоги, масову допомогу біженцям та надання все більше зброї, навіть якщо нам її потрібно ще більше». Колишній боксер сьогодні вже говорить і діє, як справжній державний діяч…
Ростислав Демчук
