Не забарилась чергова гірка «ягідка» у відповідь офіційному Києву на демарш проти президента Німеччини Франка Штайнмайєра… На таке, на жаль, слід було очікувати. Прикро, що радники нашого президента Володимира Зеленського не навчились прораховувати бодай на два-три кроки вперед, а, може, вони то зумисно роблять?!
На щастя, я змалечку усвідомив, що росіяни – ніякі нам не братии, і ніколи ними не були і вже точно НІКОЛИ не стануть. На багато поколінь вперед – все російське (без виключення) то від сатани, то дно, і дно мразотне. А відтак все це приречене не загибель.
Коли російські воші пішли з-під Києва, у столиці зарухались українські гниди. Сьогодні до нас на базу намагались потрапити двоє мугирів, які тикали ксивами та обіцяли позвільняти хлопців-титанівців, які несли варту на вʼїзді до бази ПДМШ (маєтки чотирьох українських олігархів).
Нещодавно я дозволив собі процитувати кілька абзаців із аналітичної статті у виданні Fосus одного з його редакторів, політолога, публіциста, письменника, журналіста Ульріха Райтца (Ulrich Reitz). Стаття зветься «Десять помилок Володимира Зеленського (і його посла в Німеччині)». І що ж тут почалося! «Не читав, не бачив, але засуджую!» — залементували десятки квасних патріотів у соціальній мережі. Мене, образно кажучи, закидали протухлими яйцями і гнилими помідорами…
