Арешт активів Коломойського спонукає до складних і суперечливих почуттів. Як на мене. Я не маю жодної особистої причини ставитись до нього із симпатією. В 2014 році з його боку я мав жорсткий і брутальний «наїзд» на мою родину, про що я можу розповісти ще не скоро…
А, може, і не говоритиму ніколи…
Про все те знають лише кілька генералів, які, власне, і допомогли мені «розрулити» ту ситуацію…
Це з одного боку.
А з іншого, ми ніколи не повинні забувати, а навпаки – маємо бути уклінно вдячними, що в тому ж таки 2014-му, коли доля країни висіла на волосині, саме він, Коломойський, підставив плечі.
Він утримав тоді ще Дніпропетровський фронт супроти окупантів.
Як він того здобувся, скільки російських «зелених чоловічків», засланих до Дніпропетровська, повернулися додому в домовинах і багато чого іншого – про це, можливо, буде написано через роки…
А, можливо, і не буде написано.
Ніким і ніколи…
Іван Безсмертний
