Уявімо, Ілоне, що ваш маєток захопили росіяни. Кількох ваших дітей вбили просто тому, що вони були в цьому маєтку, а інших вивезли в росію. Дружину згвалтували. Собаку застрелили. На вашій кухні тепер туалет російських зеків. А ваш улюблений автопарк — тепер автопарк людей, які до сорока років не отримали освіти. Бо всі ці роки пиячили і порушували закон.
Уявімо, Ілоне, ваша матір в цей самий час потрапила в полон до росіян. І ці російські солдати, які навіть приблизно не такі цивілізовані, як ваша матір, кажуть їй, що вона має відмовитися від всього того, що вона вважала собою, і лише тоді, можливо, її труп не знайдуть в річці з гирею, прив’язаною до ноги. Лише тоді, коли вона відмовиться бути собою, вона зможе існувати (я підкреслюю — саме існувати) далі.
Уявімо, Ілоне, що все, абсолютно все, що ви створювали протягом життя, приходять і забирають назавжди. Приходять, бо їх більше. Більше, ніж ваших охоронців. Без будь-яких юридичних або інших підстав. Просто тому, що ви, Ілоне, розумніший, набагато більше працювали, і маєте в рази більший потенціал у майбутньому.
Ви дзвоните в поліцію, а зв’язку нема. Ви звертаєтесь в суд — а суду нема. Нема нічого того, що ви звикли називати своїм життям.
Уявімо, Ілоне, що у вас є один-єдиний варіант, як врятувати своїх дітей (тих, що залишились в живих), дружину, матір, повернути ваш облаштований з любов’ю маєток і створену ціною вашого життя компанію, врятувати своє життя. Вам потрібен інтернет, зв‘язок, комунікація. Просто зв’язок. І, уявімо, Ілоне, як один чоловік на іншому кінці планети вирішує виключити інтернет саме вам. І саме в цей момент.
Чи потрібно уявляти, Ілоне, як виглядає чоловік, який міг врятивати життя людей, але продовжує боятися за свої мільярди? Чи ви його і так знаєте?
Порятунок світу – це не бізнес. Сміливість не купиш. Навіть якщо ти один з найбагатших бізнесменів світу.
————————————————————————-
Let’s imagine, Elon, that your house was taken over by the Russians.
Several of your children were murdered just because they were at home. Others were abducted to an unknown location somewhere in Russia. Your wife was raped. Your dog was shot down. Your kitchen is now a toilet for Russian ex-inmates. And your favorite car collection now belongs to people who can’t spell “Tesla” — all they know is how to drink, break the law, and kill.
Imagine, Elon, that at the same time, your mother was taken hostage by the Russians. And these Russian soldiers, who aren’t even remotely as intelligent as your mother, tell her that she must give up her whole identity, and only then, perhaps, her corpse won’t be found in the nearest river with a weight tied to her foot. Only when she rejects to be herself she will be able to exist (and I mean it — exist, not live) further.
Imagine, Elon, that they came and took away everything, literally everything that you had created in your whole life until this very day. They came because they could. Because there are more of them. More than your bodyguards. They have no legal or other grounds — they don’t need them. They came because you, Elon, are smarter, have worked much harder, and your potential is so much higher than theirs. You call the police, but there is no response. You go to court and there is no court. Everything that you called life is gone.
Imagine, Elon, that you have one chance to save your children (the ones who are still alive), your wife, and your mother, to get back your beloved home and the companies you’ve created with your blood, tears, and sweat, and save your life. To do that, you need an Internet connection. You need the communications.
And imagine, Elon, that a man on the other end of the planet decides to cut off your Internet. Right at that very moment. Knowing fully well what you needed it for.
Can you imagine him, Elon? Can you imagine a man who can save lives but he is too afraid to lose his billions? Or maybe you don’t need to imagine him because you know him already?
Saving the world is not a business opportunity. You can’t buy bravery. Even if you’re one of the richest people in the world.
Михайло Ткач
