Удавка на шиї у одного мікрофюрера та його недорейху повільно, але невідворотно затягується і вже стає не до тупих жартив про бабушку і дєдушку. По-перше, 26 квітня на Генеральній асамблеї ООН було проголосовано жорстку резолюцію, у якій рф названо агресором і йдеться про «безпрецедентні виклики», що стоять перед Європою після вторгнення росії до України.
Цікавий документ і тим, що його уперше підтримав Китай, який до цього традиційно утиримувався. Тобто Піднебесна нарешті визнала кремль агресором. І це для москви єсть дуже негарно.
Разом з КНР за резолюцію також проголосували країни, які раніше вважалися «друзями» хвв: Індія, Бразилія, Туречина. І це подвійний удар під дих. Наразі залишилися лише 5 країн, які безумовно 
підтримують рф і голосували проти. Це — Білорусь, Демократична республіка Конго, Нікарагуа, Сирія та власне сама рф.
Дипломати з москви намагалися домогтися, аби з резоляції було прибрано формулювання про агресію, проте їх було послано за всіма відомою анатомічною адресою.
Є ще дещо цікаве в цьому документі. Резолюція поміж іншим закликає «відшкодувати збитки», завдані жертвам російської військової агресії (йдеться не лише про Україну, але й про Грузію), та «притягати до відповідальності всіх тих, хто винний у порушенні норм міжнародного права». Мало того, що це ще один крок до оформлення репарацій, але й персонально хвв до Гааги, адже тепер йому ризиковано потикатися до Китаю, Бразилії, Індії. Щоправда, завжди є варіант з Нікарагуа і Конго.
Ну, і по-друге, так би мовитии, вишенька на торті. Того ж дня в ООН було змінено підхід до використання права вето у Раді безпеки її постійними членами. Відтепер, якщо хто його застатосує, він має протягом 10 днів пояснити своє рішення (і підстави для нього) Генасамблеї ООН. Це перший рішучий крок, спрямований на боротьбу із зловживанням права вето сами-заєте-ким.
Дуже невдалий тиждень для кремлівського режиму. Дуже.
Павло Бондаренко
