Та хіба то тільки на росії хворі. У нас того добра теж… хоч греблю гати. Ось один із прикладів «вірусної» шизофренії, що стали розганяти до 5 -ї річниці президентських виборів: от як би Петро, а не Зеля був, то й війни б не було… Навіть близький мені родич, який в кожному коментарі ще рік тому писав «Зеленський-найкращий президент» днями обережно спитав: а якби Порошенка, то може…
По-перше. Війна вже була — точиться з лютого 2014 року. Тисячі українців ще до 24 лютого 2022 року було вбито. Програма військової модернізації в Росії була запущена ще в 2007 році. Хтось гадає, що всі ті Кинжали, Калібри, Онікси, Циркони, танки Т-90 М, “Земледєліє”, “Солнцепеки”, РЕБи… почали робити тільки тоді, коли Зеля став президентом?
А все це зброя не проти США. І навіть не проти Лондона. Це все зброя для війни проти сусідів.
Якби я “любив” Зелю більше, ніж Пороха, то міг би написати, що саме запис в Конституцію слова “НАТО” був тією червоною лінією, перетин якої Путін допустити не міг. Але я не люблю ні того, ні другого. У мене для цього є інші люди. Мій обов’язок аналітика – оцінювати дії, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і куди ці дії можуть призвести.
Якщо коротко, всі: і Порошенко і Зеленський і виборці України не були готові до того, що сталося після 24 лютого 2022 року. І я не був готовим — просто неспроможний був уявити, щоб Путін, зібравши лише 300 000 на кордоні, міг напасти на таку величезну країну, як наша. Але напав. І довго можна писати про помилки і недооопрацювання, але також слід визнати: у нас ворог не дурненький слабенький обісцяний алкашик. Це злодій крупного калібру. Виварений зовсім в іншому соціально-політичному бульйоні, ніж українські політики, а тим паче неофіти в українській політиці.
Ми так гордовито і зневажливо відмахувалися, відверталися від росії, як від страшного минулого, так впевнені були, що для нас уже накрили столи в ЄС і НАТО, що зовсім не досліджували на всіх рівнях реалії у сусіда на Півночі.
Так, це треба визнати. Величезна вина політиків, медійників, політологів, істориків, що ми захоплювалися своїм пустодзвонством, замість попереджати виборців: війна, страшна війна, невідворотня…
Віктор Лешик
