Світ захлинається у хвилях цинізму. Кращі з кращих, нобелівські-перенобелівські лавреати в економіці без будь-якої тіні морального сумніву так формулюють ціль існування людства: жерти, споживати, розширювати виробництво, щоб ще більше жерти… От вчора читаю доволі розумні роздуми українського макроекономіста Олексія Куща щодо заміни світового драйвера економіки з Китаю на Індію.
Цитата мовою оригіналу: таким образом, из трех ключевых задач Индия при правильно выбранной стратегии может реализовать две: стать новым мировым драйвером роста и поглотителем сырья, а также обеспечить ЕС и США дешевыми потребительскими товарами.
Слово “Поглотитель” виділив я. В цьому суть сучасної економічної моделі глобалізму: видобувати сировини більше, спалювати більше, перетворювати Землю на розпечену, непридатну до життя Венеру. Або як лаконічно сформулював теж саме Дональд Трамп: бурити-бурити-бурити…
Але на всю цю самовбивчу ідіотію треба кадрові людські ресурси. Тому й відкриті, попри все кокетування, двері для нещасних мігрантів у Європі й США: потрібна дешева робоча сила. Щоб частина людства жерла-жерла-жерла, а інша: працювала-працювала-працювала…
Найбільш совісний критик сучасного буржуазного ідеалу німецький філософ Петер Слотердайк (автор книги «Критика цинічного розуму») писав: «Праця звільняє» – ця теза з кожним десятиліттям звучала все більш і більш цинічно, поки нарешті не була поміщена над воротами в Освенцімі».
У ці дні, коли в Освенціумі поминають жертв фашизму і готуються святкувати перемогу над Гітлером, проситься у букви така пророча думка. Цей вірус живий. Трохи приспаний, але живий. Вірус фашизму. Для мене, якщо опустити виверти інтелектуальних визначень, фашизм – це абсолютне безправ’я окремої людини перед організованою певною ідеєю обивательською масою. Це може бути ідея, яка так люба трампістам у США, ідея НЕОБХІДНОСТІ ЖОРСТКОГО ПОРЯДКУ — для збереження колосальної прірви, яка щодень все глибша і глибша. Навіть у найрозвинутіших країнах.
Це прірва майнової нерівності. Коли основна власність і фінанси зосереджені у руках кількох тисяч людей. Окремі з них значно багатші, аніж більшість держав світу. Технології новітні до певної міри можуть використовуватися для притлумлення і відволікання від цього кричущого факту. Але фантастичне небувале на землі багатство рветься звідусіль, воно прагне надзичайних прав і визнання. І при цьому хоче максимально ізолювати себе зі своїми накопленими багатствами від бідних, змучених війнами і геноцидами.
З іншого боку все частіше з’являються на арені політики, як той же Дональд Трамп, які знають, як заздрість натовпу можна розігріти до кипіння і спрямувати у потрібному для цих політиків напрямку. Саме від соціальних катаклізмів найбільше потерпало людство у 20 столітті. Не від падіння астероїда чи змін у кліматі. Від соціального збурення, яке було приведено в дію не один раз умілими маніпуляторами.
Більшість людей, що здатні тверезо мислити, бачать, що прірва між окремими країнами, окремими людьми у самих країнах зможе всіх нас втягнути у чергову страшну біду. Бачать і не знають, як цьому зарадити. Бо всі старі політичні інституції, як і 80 років тому, заточені на поглиблення глобальних проблем, а не на їхнє подолання.
***
День витратив, щоб розібратися в деталях кризи, що виникла між владою штату Техас і федеральним урядом на чолі з Байденом. Клубок, в який вкручено у тому числі й питання фінансів на підтримку України, надзвичайно заплутаний.
Отже. Міграційна криза. Основна передвиборча зброя Дональда Трампа. Стара проблема, яку екс-президент перетворив на таран проти чинної влади. Він навіть підбурив губернаторів-республіканців підтримати бунт очільника штата Техас. Останній з червня минулого року фактично відтіснив від кордону федеральну прикордонну службу і самоправно почав встановлювати колючі дроти -леза на кордоні.
Є рішення Верховного суду США привести до закону прикордонний режим і пустити виконувати федералів свою роботу. У відповідь губернатор Грег Еббот оголосив додатковий набір охочих до місцевої нацгвардії і видмовився виконувати наказ Верховного суду щодо розблокування. Враховуючи, що очільники 25 штатів-республіканці не тільки підтримали Еботта, але й надсилають у Техас допомогу озброєними людьми, США підійшли на поріг громадянської війни.
Хто винен у цій кризі? Бездіяльність команди Байдена чи свавілля Дональда Трампа? Щоб діяти по закону і погодився Байден на радикальні зміни в міграційному законодавстві, що йдуть у пакеті з допомогою Україні, Ізраїлю, Тайваню. Зустрівся з представниками обох палат Конгресу, погодили проект. І тут прозвучав публічний окрик Трампа: жодних компромісів, або все або нічого.
Очільник палати представників Майк Джонсон тут же включив задню, окрик Трампа фактично означав сигнал до захоплення влади. Чому? Тому що на 6 лютого призначено слухання у Верховному суді справи Трампа щодо підбурювання до заколоту 6 січня 2021 року і до зриву інавгурації законнообраного президента Байдена.
Численні думки знавців конституції США значною більшістю схиляються, що так, Трамп закликав до непокори владі, а отже згідно з конституцією не має права балотуватися в президенти. Трамп відчув, що його заганяють в куток. І тому віддав фактично наказ до бунту, використавши міграційну кризу. А на саму проблему, як показав його перший термін президентства, йому нахаркати.
Ця криза виникла так само не сама по собі. Як то було в Білорусі на кордоні з Польшею і Литвою. І зовсім недавно на кордоні з Фінляндією. Значна частина теперішних мігрантів – це вихідці з Венесуели, з керівництвом якої у Москви особливі стосунки. Підвезення тисяч людей з півдня відбувається на диво злагоджено. І з грудня відбувається масовий штурм кордону.
Байден проголосив ультиматум і дав 24 години на виконання рішення Верховного суду. Час спливає. Очільник Білого дому, як то було при президентах Кеннеді і Джонсоні в штаті Алабама може для виконання рішення Верховного суду застосувати війська у конкретному штаті. Саме так і було, коли південці противилися праву чорношкірих на рівних вчитися у спільних школах. До братовбивства не дійшло, але було на грані стрілянини.
Зараз же ситуація значно серйозніша. Підтримка техаського бунтаря 25 губернаторами – за масштабами непокори річ з часів Громадянської війни (1861-1865 рр) небувала. Для Байдена – це можливо останній шанс вберегти країну від нової громадянської війни. Пропустить без належної реакції спецоперацію Трампа-Путіна все може піти по вкрай драматичному шляху.
Віктор Лешик
