Щодо вчорашніх російсько-американських переговорів у Женеві, то відверто кажучи «аналітика» українських та й значної частини світових експертів мене розчарувала, окрім хіба аналітичного управління ЦРУ (CIA) та Атлантичної Ради США. Українскі ж коментатори не шкодували епітетів стосовно хамства, брутальності та агресивності російської дипломатії. Між тим більшість плутають риторику заcтупника міністра МЗС Росії Сєргєя Рябкова з дипломатією.
Слід зауважити, що риторика і дипломатія — різні речі. Риторика є інструментом дипломатії, і вона у росіян завжди була хамською, нахабною й зухвалою. Згадаймо скандальні висловлюванна Микити Хрущова, який гупав черевиком на трибуні Генасамблеї ООН з вигуками: «Ми вам покажемо кузькіну мать!»… Також хрестоматійною є фраза Хрущова про «Карибську кризу» і як вона планувалась. У Кремля з’явилась ідея «підкласти їжака у крісло під дупу американцям». Або недавнє Сєргєя Лаврова: «дебіли, б*ядь», чи звертання представника РФ при ООН Васілія Небензі до свого британського колиги: «Ти мнє в глаза сматрі»…
І подібних реплік з вуст російських дипломатів не злічити. Про висловлювання речниці МЗС РФ Марії Захарової взагалі мовчу. Але ж треба розуміти зміст, зрештою, те, що російські дипломати приховують за своєю хамською риторикою.
Перед початком переговорів заcтупник міністра закордонних справ Росії Сєргєй Рябков заявив, щоб НАТО забирало манатки і посувалося до рубежів 1947 року… Однак під час самих переговорів Рябков спритно, як слимак, петляв і уникав прямих запитань та пояснень американської сторони. Його завданням було не сказати ні «так», ні «ні», що дозволить Росії відтягнути час і зберегти нинішній Status Quo і «заморозити кризу» до кращих часів. І цієї мети йому вдалось наразі досягти. І тепер Кремль продумує красивий вихід з цієї ситуації на десять кроків уперед. Кремль то натягає віжки, то попускає.
Однак США поводить себе, як неприборканий і впертий мустанг, який не піддається приборканню і дресируванню. Вже 13 січня у Брюсселі в рамках засідання Рада НАТО — Росія раунд перемовин буде продовжено.
Вихідні, стартові позиції: Росія вимагатиме від НАТО підписання з Росією договору про припинення розширення Альянсу, а НАТО переконуватиме Москву, що не може піти на такий крок, оскільки це суперечить Північно-Атлантичному Договору і статутним документам НАТО. Хоча у НАТО прекрасно розуміють, що цього і домагається Росія, аби зацементувати свою позицію і тримати в напрузі Україну, Європу і увесь світ.
Відтак «гра мязами» переходить у «гру нервів». У кого міцніші нерви — той і матиме перемогу. Гра обіцяє бути довгою…
Ростислав Демчук
