Я ніколи йому не пробачу… Слава Богу, рукописи не горять. Але чомусь надто швидко забули про заохочувальна роль Штайнмаєра у становленні путіна як агресора. Начебто не було вояжу до Сочі цього харизматичного дідуся в бутність міністра закордонних справ Німеччини — на літаку представників німецького великого бізнесу для зустрічі з ВВ.
Ніхто вже навіть не пригадає, що саме Штайнмаєр був керівником офісу Шрьодера, досі близького друга путіна. Усі забули, як до екс-канцлера путін спеціально прилітав на 70-літній ювілей і лише зараз на Шрьодера поляки відкрили кримінальне провадження.
Про робочі контакти Штайнмаєра свого часу з найбільш репресивною спецслужбою соціалістичної Східної Європи. Тепер «штазі», як виявилося, стежила ще й за майбутнім канцлером Шольцом…
І, зрештою, про сумнозвісну «формулу Штайнмаєра», яка пропонувала Україні крок за кроком віддавати Донбас росіянам і яку кремль з таким задоволенням розпіарив…
А тепер федеральний президент Німеччини Штайнмаєр знаменитими обіймами люб’язно зустрічає Зеленського в своїй берлінській резиденції і слухає палку подяку за власну «надійність». Бо рік тому, звісно, Штайнмаєр встиг зорієнтуватися і своєчасно покаятися за гріхи…
Але я не вірю в його каяття!!! Однак зараз нам важливіші німецькі літаки і танки. Навіть ноги я б не подав усім цим колишнім «друзям путіна». Бо фактично їхній колективний умиротворчий злочин, а не цнотлива помилка, призвів до настільки кривавої війни і багатотисячних жертв.
І тепер він на ґанку облудно посміхається в обличчя керівнику країни-жертви, яку так підло й цинічно підставив….. Нещиро стурбований долею українців. Очевидно, саме нас він передбачливо мав на увазі в своїй науковій дисертації на глибоко розроблену тему «Правовий стан безхатченків»………
Василь Зоря
