Нікому не нав’язую своєї думки. Це лише особисті враження та висновки з аналізу причинно-наслідкових зв’язків подій останнього часу. У стосунках з українською владою Вашингтон перейшов з методу пряника, умовлянь та виховних бесід до методу пряника і батога. Вірніше спочатку батога, а потім пряника.
Не встигли вщухнути пристрасті навкого призначення Байденом колишньої міністерки торгівлі США Пенні Пріцкер спецпредставником з питань економічного відновлення України (тобто як влучно її назвали журналісти – “ревізора”), головною функцією якої буде боротьба з розкраданням не лише фінансової допомоги Заходу, але й державного бюджету.
Щойно надійшла новина про підготовку візиту Зеленського до Вашингтону для зустрічі з президентом США, який має відбутися за тиждень. Тобто це терміново й поза робочим графіком Байдена.
Це ланки одного ланцюга. Поїздка в гості до Байдена наразі виглядає як виклик на килим. Батогом, як можна передбачити, слугуватиме набір цікавих матеріалів щодо колосального збагачення деяких осіб при чинній владі та окремих бізнесменів, що їх у нас прийнято називати олігархами. А пряником – ймовірне виділення Білим домом фінансової допомоги у розмірі 24 мільярдів доларів.
І тут знову дивимося в бік пані Пріцкер. Здається у Вашингтоні не на жарт розсердилися масштабами крадіждок. Зазвичай до певного моменту у таких випадках на них заплющували очі. Але тут перетнуто червону лінію. І призначення саме цієї людини не є випадковістю. Пенні Пріцкер — одна з найбагатших людей у світі, чиї статки перевищують 30 мільярдів доларів. Тож навіть гіпотетичні спроби наших можновладців якось з нею “домовитися” й “порішатии полюбовно” виключені.
Хтось вже може починати говорити про те, що Україну ставлять під зовнішнє управління. Адже Пріцкер не сама приїде – з цілою командою. Запасаємося попкорном…
Павло Бондаренко
