Прийшли на сусідську землю і забрали її собі. Прийшли до мирних людей і, назвавши їх братами, перетворили з хліборобів на хліборабів. Прийшли на готовий хліб і, назвавши хлєбом, відібрали його.
Легко і просто вбити фізично. Важче вбити духовно. Тому вони обрали серединне, надійне і найстрашніше – вмирання фізіологічне. Вбивання голодом. Бо в голодного немає Бога, немає мови, немає волі. Бо голодний не в силі молитися, говорити, боротися.
Так було.
І так є, тільки в підступно оберненому сенсі. Тепер вони з новою силою беруться нагодувати наші душі ядучо-цвілим хлєбом їхнього міра.
Невже ми все ще цього голодні?!
Мирослав Дочинець
