Чому розгублені поляки повірили Івану Сусаніну? Бо в нього була впевненість: я знаю куди і як… Чи збирався безграмотний лапотник втопити ляхів у болоті? Чи думав він про порятунок молодого московського царя і тим врятувати атечество? Навряд чи. То вже міфотворці-монархісти пізніше допридумували. Жодна телевізійна група не супроводжувала сусанінський похід в багно. Тільки берези і жаби знали про те правду.
Але у Івана була впевненість в очах. І поляки за ним пішли, бо той селюк щось знав, а вони — ні.
Москва сьогодні на відміну від столиць західних держав випромінює впевненість: ми знаємо кращу дорогу для Європи і для світу. Справедливу. Сильну. З багатством для всіх і з безпекою для всіх. Це дорога в призабуте минуле — архаїчний «золотий вік» з мудрим і рішучим вождем, швидким судом, безжальним покаранням для будь-кого незалежно від місця в соціальній ієрархії, без мігрантів, із забороною абортів і мільйонами щасливих діток, що бігатимуть у шкільних коридорах в кирзаках і пілоткою на голові — готові в будь-який момент віддати життя за царя і «вічні цінності».
Простота плану Путіна-Сусаніна на західних обивателів після відмови від своїх національно-цивілізаційних цінностей діє як удав на кролика. Дружба Дональда Трампа і його таємні телефонні розмови з московським царем для консервативних виборців Доні рахуються плюсом, а не мінусом — чому б не піти за Сусаніним?
Німці вже вимагають від свого канцлера: дзвони в Москву — домовляйся. А угорці після багаторічного медіа-пресінгу клану Орбана вже договорилися до того, що українці для них значно страшніші, ніж агресивні росіяни і вони б не стали, як в 1956 році боротися проти окупації. Навіщо? 79 років без війни. Свобода вибору, свобода пересування, свобода висловлення і думки на Заході сприймається як повітря і вода: це завжди є, навіщо за нього боротися?
Те, що ультраправі консерватори стали перемагати на виборах у ФРН, Австрії, Франції – це квіточки… Загальна атмосфера офіціозно-медійного несприйняття будь-яких ідей (навіть поміркованих) на захист традиційних сімейних цінностей і надбань європейської культури настільки відтягує провислий маятник праворуч, що гітлери-мусоліні-мослі практично запрограмоване явище. Чи можна це якось змінити? Тільки якщо десь взяти сотню-другу харизматичних черчілів. Але вони в оранжереях ультра-ліберальної демократії уже поза списком культур для вирощування.
Тому говоримо і далі про євроінтеграцію і курс в НАТО (бо на сьогодні нам це вигідно), а в голові тримаємо лише одне – зробити все, щоб Україна стала на континенті лідером у виробництві оборонної сучасної зброї, вдосконалюємо військові структури, бережемо свою культуру і мову, свою молодь і памʼятаємо: розумно і далекоглядно вчинив той, хто залишився на батьківщині, бо він не стане (дуже скоро) жертвою ультра-правих європейських радикалів. Бо з мігрантів почнуть…
Віктор Лешик
