Політика Суспільство

Похмілля русотяпа

Якщо Росія не завоює Україну, то розвалиться з відчаю. Якщо Росія не захопить Польщу, то помре від ганьби. Якщо Росія не загарбає Литву, Естонію і Латвію, то від обурення розірветься на клапті. А душі росіян, приклеєні до телевізорів, з яких вони беруть щоденні інструкції ненависті, вибухнуть, як мільйони бомб.

І останнє, що вони побачать,
круглі, як блюдця, очі Ольги Скабеєвої,
схожі на витріщені балухи Вія.

Якщо Росія не проведе у Німеччині референдум
о прісоєдінєнії, то лусне, як червона кулька, на Дєнь Побєди,
проколота кігтями приблудного кота,
що сприйняв її за надуту червону мишу.

Якщо Росія не анексує Францію,
то сконає від апоплексичного удару,
що розірве, як гранату,
її хворе імперське серце.

Якщо Росія не втопить у водах Великобританію,
то покриє свою голову довічною ганьбою,
і її народ, що вже почав вставати з колін,
скам’яніє у позі літери «V»,
перекинутої на бік, наче російський танк
з відірваною баштою,
що від смертельного поцілунку «Джавеліна»
зарився в український чорнозем.

Якщо Росія не перетворить Америку
на спопелілу Хіросіму,
то впаде у безпробудний запій
до другого пришестя Христа.

Якщо Росія не звільнить усі народи
від здорового глузду,
то випарується від безсилля.
Якщо Росія не зірве з орбіти Землю
своїми іржавими ядерними ракетами
випотрошеними й розкраденими
офіцерами і прапорщиками доблесної російської армії,
то втратить своє екзистенційне призначення
й роль центру світового зла.

І від цього її термоядерна зброя –
Достоєвський, Чайковський, Толстой –
будуть від люті
перевертатись у струхлявілих трунах,
нарікаючи на своїх нащадків,
що втратили історичний нюх і сенс свого покликання.

Бо хіба ж це житка
без ґвалтувань, грабунків і брехні?!
Тоді це не радість,
а безконечне й важке похмілля.
То для чого, скажіть, так мучитись?!

Володимир Даниленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.