Відійшов у вічність один із найвидатніших дипломатів України Володимир Андрійович Василенко. У 1989 році брав участь у виробленні юридичних підвалин економічної самостійності України. Навесні 1990 року підготував перший проєкт Декларації про державний суверенітет України, надалі як консультант Верховної Ради України брав участь у виробленні остаточного варіанта Декларації та був одним із співавторів написання Конституції України.
З 1992 року до 1998 року — Перший посол України в країнах Бенілюкс, а також представник України при Європейському Союзі та НАТО.
Упродовж більше 5 років мені випало щастя працювати з Володимиром Андрійовичем пліч-о-пліч у Брюсселі. На перших порах я був для нього і шофером, і перекладачем, і помічником, і радником, консультантом. Ми були не просто колегами, а друзями. Робочий день починався з того, що я давав вичерпний звіт про події в світі, про ситуацію в устоновах ЄС і НАТО.
Ще до того, як Володимир Василенко одержав агріман від короля Бельгії, робота в Брюсселі кипіла. Ми їздили і шукали відповідне приміщення для посольства, резиденцію для нього і житло для майбутнього складу посольства і консульського відділу.
Буквально у перші дні після приїзду Володимира Андрійовича у Брюссель, мені вдалось вийти на секретаріат НАТО і передати побажання Володимира Василенка про зустріч з тодішнім генсеком Альянсу Манфредом Вернером. Вернер відгукнувся відразу і призначив для нас зустріч. Так я вперше опинився у робочому офісі легендарного Генсека НАТО Манфреда Вернера.
Навіть, після того, як у 1998 році Володимира Андрійовича було переведно послом у Велику Британію, ми підтримували тісні контакти і обговорювали поточні справи.
Завдяки Володимиру Василенку, Всесвітньому Єврейському Kонгресу і дипломатaм США був організований перший візит Першого президента України Леоніда Кравчука у Брюссель. Цей візит увінчався підписанням Договору про партнерство і співробітництво між ЄС та Україною. Tак завдяки праці, умінню, старанню Володимира Василенка розпочався шлях України до ЄС і НАТО.
Про нашу дружбу і спільну працю можна було б ще багато згадати і написати. Володимир Андрійович Василенко відіграв надзвичайно важливу роль у моєму житті. Дякую вам друже Володимире за все!
У 1991—2009 рр. Володимир Василенко неодноразово брав участь у роботі Генеральної Асамблеї ООН як експерт, радник, заступник члена делегації і член делегації України, представляючи Україну у Третьому (питання прав людини) та Шостому (юридичні питання) комітетах ООН.
У 2001 році Володимир Василенко був обраний Генеральною Асамблеєю ООН до Міжнародного Кримінального Трибуналу у справах колишньої Югославії, де працював суддею до січня 2005 року. З 2006 року по 2010 рік — представник України в Раді ООН із прав людини.
Вічна і світла пам`ять, друже!
Ростислав Демчук
