22 червня – ще одна сатанинсько-сакральна дата в іконостасі рускомірної історієшизофренії. Я здригаюся від шкільних спогадів, бо змалку ця дата була напомпована маразматичним пафосом героїки. Однокласники мліли на літній спеці, несучи варту біля вічного вогню в центрі міста (завбачливо він був навпроти міліції). Я варту не ніс, бо щороку мав заплановану ангіну. А взагалі-то вічний вогонь знаменував собою не народну пам’ять, а великі поклади газу.
Зараз проти нас воює міф 22 червня у вигляді «великої вітчизняної війни». Те, що для всього світу було Другою світовою 39-45 років – для гомосовєтікусів подавалося відірвано — 41-45 роками. Сталінський режим сотворив свою кумиризовану війну, окрему від Світової. В цьому й суть режиму – протиставлятися всьому світові й будувати свій штучний, вакуумний пантеон псевдоісторії для внутрішнього вжитку.
І ось коли ти з манюсінької нірки «великої вітчизняної» виходиш на планетарний масштаб Другої Світової – лише тоді розумієш глибину наруги. В кількох поколінь украли відчуття причетності до світової трагедії, замінивши її присвоєною «побєдою» гулагу над рейхом, соловків над аушвіцом, кагебе над гестапо.
У сталіна не було інтернету, а в гітлера не було телевізора. Тепер вони є: реінкарнований сталіногітлер озброєний усіма калібрами медій. Він має свій інтернет і свій телевізор, а отже, він моделює світобачення. Я б назвав його «непробійна тьма, самозахищена від істини». Не знаю і знати не хочу – це їхня матриця, яка ставить блок на спрагу до знань, пізнання чогось нового, відкриття правди. Людина з боліт не знає і знати не хоче про довколишній світ. Про те, яке побудоване інше життя і що воно взагалі є.
Розвалені всі людські підвалини. Жодної самоідентифікації. Їхні полонені глипають очима: «А при чем тут я?». Вони настільки відсутні на рівні усвідомленого «Я» як самоцінності – що навіть не припускають такого поняття, як власна відповідальність. Добровільна згода бути ніким.
Дальтонік не може побачити фіолетовий колір. Тому кожен, хто розповідає йому про існування фіолетового, для дальтоніка є аферистом, шахраєм. Він його не бачить. Народець із клеймом 22 червня не бачить світу навколо й елементарних істин. Йому це недоступно. Йому фіолетово навіть те, що фіолетовий колір насправді існує.
Із цього нема виходу. Це тупикова гілка й уже завершена, сформована ідентичність, де поняття «правда про світ» не прописане в заводських налаштуваннях.
Остап Дроздов
