Глянув на нові рейтинги. Що можна сказати з цього приводу… Будь-яка нова влада у найближчі роки приречена на соціологічне і рейтингове прокляття…
Це не місцева особливість, а безпосередні наслідки Майдану і будь-якого постреволюційного середовища… З одного боку існують надзвичайно великі запити суспільства на кардинальні зміни, а з іншого – надзвичайно малі можливості і ресурси нової влади, щоб їх вдовільнити…
Окрім того що мало можливостей, то ще відсутнє й «бажання» з боку влади їх реалізувати (оце вже чисто наше, українське).
Між життям государевих та простих людей пролягає глибочезна прірва, і жодної линви над цією прірвою немає…
Суспільство зле і має на те підстави… Аби я був політтехнологом, то запропонував би створити блок «Стрілять і вішать»…
У владі критично мало людей готових вписатися в національну історію як «реформатори» і заради одної позірної строчки в історії відмовитися бодай на кілька років від оренди яхт в Портофіно з б*ядями… Значно більше тих, кому вигідніше «спи*дить і втекти»… Людські начала («Одін раз живьом!»)…
Нема інстинкту самозбереження.
Вірніше був, але його поїв інстинкт жадності…
За останні роки остаточно убитий суспільний «міф» про жаданість та доцільність перебування заможної людини на посаді президента, яка вже все має і буде дбати про країну… Хрен там…
Будь-якому наступному президенту буде тяжко… Дискредитовано самі владні державні інститути, а не тільки «владу конкретних людей»
Що в цій ситуації робити — не зовсім зрозуміло…
Можливо, сподіватися на диво… Диво іноді буває раціональним. Як в повоєнній Німеччині чи в Сінгапурі.
Віталій Чепинога
