Щоб і вівці, і вовки…

Скажу відверто — як побачила на перемовинах Чалого, так одразу і подумала: справа — швах! Здається, перемовини зрушили з мертвої точки, але війна продовжуватиметься. Росіяни просто стануть на тих позиціях, де вони є, а наступ вестимуть тільки у південному напрямку. Якщо така ситуація законсервується на тривалий час, вважайте, що відбувся черговий розкол України чи відгризання її території.

Я так це сприймаю. На мою скромну думку, головне якомога швидше випхати росіян на наш кордон, який мали до 24 лютого і припинити війну. Після цього провести референдум з приводу НАТО, змінити Конституцію, якщо більшість на референдумі не підтримає НАТО, і думати про інші оборонні альянси.

Крим і ЛДНР віддати Росії в оренду — поки що про це немає ширших коментарів. Мені здається, що Росія вдавиться, оренда для неї буде неприйнятною. Але я можу й помилятися. Росія теж не має сили проводити наступ по всьому фронту. Це вже ясно. Але ми не маємо сил на контрнаступ. Треба домовлятися. А це дуже непроста річ, особливо з Росією.

Поки що із тими перемовинами все імлисто. Невідомо навіть, які країни виступлять гарантами української безпеки. От не треба нам таких гарантів, як Німеччина і Франція, але ж вони головні в ЄС. Без них чи однієї з них явно не обійтися, то хай вже буде Франція, яка хоч протипожежне справне обладнання нам прислала, а не совдепівський мотлох у вигляді неробочих зенітних комплексів Ігла від німців.

Найкращий варіант — розбити Рашку. Але ж прекрасні західні демократії не хочуть такого сценарію. Якби хотіли — дали б Україні зброю. Діють за приказкою: щоб і вівці цілі, і вовки ситі. Але це утопія, на жаль.

Роксана Харчук