Скажу відверто — як побачила на перемовинах Чалого, так одразу і подумала: справа — швах! Здається, перемовини зрушили з мертвої точки, але війна продовжуватиметься. Росіяни просто стануть на тих позиціях, де вони є, а наступ вестимуть тільки у південному напрямку. Якщо така ситуація законсервується на тривалий час, вважайте, що відбувся черговий розкол України чи відгризання її території.
Визволений Тростянець… Він теж як Алеппо, але маленьке. Взагалі всі наші містечка сумарно — нове Алеппо. Мене вражає лише, як майстерно дехто в політичних колах на Заході вдає, наче не знає, що таке Росія. Таке враження, що люди взагалі нічого не читали на російську тему. Дивує водночас, що всі так глибоко цінують російську культуру…
… Дядько з райцентру бог зна якими манівцями пробрався до оточеного Чернігова з наплічником, у якому були металева кружка, ложка, мило і решта необхідного для війни. У його райцентрі тихо, не стріляють, але в нього душа болить за Україну і він пробирався в обложений Чернігів, щоб записатися в армію!
Це тату знають багато людей у місті Чернігові. Його бачили на місцевому пляжі Золотий берег, де володар того тату, високий і сильний чоловік, грав у волейбол зі своїми побратимами. Він, з бойовим досвідом, набутим кілька років тому, уже з перших днів на війні з рашистськими загарбниками. Майже місяць тому отримав поранення в живіт, а сьогодні знову в строю поруч із побратимами.
Виття сирен… Запалене небо… Зранена земля… Почути б тільки рідні голоси: «ми живі»! І кожен ранок дякувати тим, хто є нашим щитом, броньою, тим, кому завдячую за можливість ще раз пригорнути до серця найрідніших, найдорожчих…
