Заяложена фраза Кеннеді у виконанні наших профпатріотів і раніше нічого, крім роздратування, не викликала. Зараз переросло у велике бажання зацідити в пику. Бо це лише патентований популізм хлопця з привілейованого класу, оте його «не питай, що держава зробила для тебе, а що ти для неї» – раз. Два – по відношенню до українських громадян завжди звучало розперезаним хамством.
«Мало того, що сорочку з тебе здираємо, шкіру теж давай!». Скільки себе чи когось не питай, все одно годі знати, з якого дива ми ще щось винні своїй прекрасній державі?
Три – годі купуватися на міфологію, яку довірливій публіці втулило спритне Кеннедівське подружжя. Починаючи від аристократичного походження Джекі – брехня, пролетарське – до згадуваного вище мема і що «один з найуспішніших президентів США». Те й інше придумане командою піарників, коли телебачення лише починало ставати політичним чинником. JFK просто виявився першим, хто оцінив можливості вдало запущеного в маси слогана.
Відтоді всі так роблять. Сором’язливо не згадуючи при цьому гучні геополітичні та «домашні» факапи Кеннеді. Як-от зловживання службовим станом і трошки корупції, куди ж без неї. Не лише українці люблять казки про своїх очільників, у США теж до них охочі. З тією різницею, що в нас держави, поклавши руку на серце, по життю не було ніколи, радше її фасад. З нього вічно сиплеться тиньк і падає на голову плитка. І не бракує різного падла, що тягає каміння з фундаменту.
З хоч трохи життєздатними інституціями держави в України не складалося від слова ніяк, починаючи з 1918-го. А Директорія могла похвалитися своїми Рєзніковими з Єрмаками, вкрасти в армії – це традиція. (В Гуглі на тему –повно). Спускати топ-чиновниками держбюджет на нерухомість за кордоном, гульню по курортах і коханок на початку ХХ ст. Україна теж проходила. Тоді й тепер нікого за крадійство не покарали.
Ну, і коли йдеться про гарні цитати, то в нас є гідна відповідь JFK’ейовій. Не така відома тому, що в часи Грушевського не було телебачення: «Солодко і гарно вмерти за Отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо… Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи…(З промови Грушевського під час похорону Героїв Крут, 1918 р.).
Авжеж. Головне – в держави ні про що не питати…
Людмила Пустельник
P.S.
Рузвельта ще згадайте. Він прийшов до влади – почалася криза, яка тривала, поки він був при владі. Він так зарегулював економіку, що вона ледь дихала. Спускали навіть вказівки, скільки має бути дівчат у кордебалеті. Він помер — і країна вийшла з кризи…
Юрій Луканов
Зате які гарні промови штовхав по радіо! Штибу відосів одного сучасного актора. Але про Кеннеді – там тавра нема де ставити. Але все затьмарює трагедія його вбивства і ореол.
Людмила Пустельник
