Найзгубніша думка нині: нам немає з кого вибирати. Навіть на останніх виборах була можливість обрати третю людину. Я маю на увазі Романа Безсмертного. Він висунув тезу про перезаснування Української держави. Ця теза передбачає гармонізацію усіх державних інституцій і самого законодавства, які б працювали на людину, а не суперечили одна одній, як різні кодекси, що запозичені в нашому законодавстві з різних систем.
В основі перезаснування України: двопалатний парламент, в якому Вища палата ветувала б усі відхилення від основоположних речей, напр., орієнтації України на Захід і НАТО, сюди ж належить й закон про мову чи декомунізацію, а ще децентралізація, фактично відмова від російської моделі, за якою живе винятково Київ (аналог Москви), а все решта животіє.
Віддати повноваження і ресурси селам, селищам і містам, що дасть можливість місцевим елітам проявити себе, ці еліти, зрештою, зможуть конкурувати з елітами київськими.
Соромно, що ідеї Романа Безсмертного, з якими він ішов на вибори, виявилися нікому непотрібними і нецікавими. Того Безсмертного виштовхали в небуття — от тільки немає дрона, який би показав, як ми гноїмо розумних людей.
Роман Безсмертний має рацію: наступний Майдан пройде під гаслом ефективної держави, а не держави для олігархів і їхнього оточення. Послухайте розмову з ним Остапа Дроздова, і ви зрозумієте, що це державний чоловік.
Яке щастя, що в Україні є розумні люди!
Яке горе, що розумних людей в Україні тільки чують! У нас просто немає потреби в розумних людях. Одначе така потреба з’явиться, бо її диктуватиме саме життя.
Роксана Харчук
