Торговий конфлікт між Польщею і Україною дуже швидко переріс в політичну площину, а тепер ще й в ідеологічну. Особисто мені на це дивитись дуже боляче. Кому, як не мені знати, як це тяжко завойовувати довіру інших країн і наводити з ними мости дружби. Скільки зусиль було докладено, аби українцi завоювали довіру поляків і навпаки. І ось нарешті президенти двох сусідніх країн обіймаються як рідні брати, зустрічаються по кілька разів на місяць…
Пригадую, коли Володимир Зеленський повернувся після свого першого візиту до Вашингтона під час повномасштабного вторгноення російських агресорів в Україну. Літак із Володимиром Зеленським прибув з Вашингтона і приземлився на одному з летовищ Польщі. Зустрічав українського президента його польський колега Анджей Дуда. Вони обійнялися як брати і як діти тішились, що їм вдалось провернути цей візит, що в Москві і, зокрема, в Кремлі від несподіванки аж щелепи повідвисали.
Багато було хорошого у стосунках обох країн протягом цього часу. Усе перераховувати не буду. Але такої дружби між Польщею і Україною не було ще ніколи в історії…
І раптом усе це в один момент перекреслюють кілька слів, сказаних Володимиром Зеленським під час засідання Генасамблеї ООН. Президент України заявив стосовно зернової кризи що “Польща підігрує Росії”.
Зрозуміло, що ці зловіщі і провокативні фрази придумав не сам Зеленський. Ці слова вклали Зеленському у його вуста хтось із радників. Адже ми розуміємо, що Володимир Зеленcький ніц не петрає у зернотрейдерстві. І сказано це було на догоду українським олігархaм, мільярдерам, приватним агротрейдерaм.
І понеслось: Україна поводить себе як “потопаючий”, двосторонню зустріч президент Польщі скасовує, прем`єр Польщі Матеуш Моравецький ще більше підливає оливи в огонь, прем`єр України Денис Шмигаль не залишається в боргу і погрожує обмежити імпорт польськой продукції…
Одним словом все, що вибудовувувалось зa останні роки — повалилося як картковий будиночок. А тут іще хмизу у вогонь підкидає міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау. Його нещодавня заява не те, що не доброзичлива, вона відверто агресивна і точечно спрямована проти української влади.
Цитую: “Ми не дозволимо торгувати нашими стосунками з Польщею в ім’я приватних статків і чужих інтересів, ворожих для Польщі та України. Але потрібна буде титанічна робота, щоб відновити довіру польського суспільства до доброї волі української влади”.
А ось іще одна заява Збігнєва Рау, яка спрямована не лише проти української влади, а усього українського народу: “Порівняння Польщі та Росії, які останніми днями з’явилися у заявах українських політиків, є вкрай образливими для польського суспільства. Вони ведуть до глибокого переосмислення польської свідомості щодо України та українців”.
Ось у що може обернутися одна необдумана і легковажна фраза.
Ростислав Демчук