Торговий конфлікт між Польщею і Україною дуже швидко переріс в політичну площину, а тепер ще й в ідеологічну. Особисто мені на це дивитись дуже боляче. Кому, як не мені знати, як це тяжко завойовувати довіру інших країн і наводити з ними мости дружби. Скільки зусиль було докладено, аби українцi завоювали довіру поляків і навпаки. І ось нарешті президенти двох сусідніх країн обіймаються як рідні брати, зустрічаються по кілька разів на місяць…
За мотивами всіх-всіх публікацій про Машу Гессен та на неї схожих. Саме так: головна роль в кожній із давніших та свіжих скандальних історій довкола Маши Гессен — саме у Маші Гессен. Вона (воно, вони) — це той самий смоляний бичок із української народної казки. Тільки російський смоляний бичок.
Невдячність ходить містом з тобою поруч. Вона улесливо заглядає тобі в очі, чемно вітається і спонукає до якихось порожніх розмов про дружбу. При цьому невдячність завжди каже «спасибі тобі, канєшно». Але це не до тебе і не про тебе. Це так, у всесвіт. Щоб оточуючі думали, що невдячні насправді дуже вдячні.
