Голодомор-геноцид – безпрецедентний злочин у світовій історії, масштабний і багатоаспектний. Який усіляко приховувався і маскувався владою, а документи про нього безжально знищувалися.
Три неповних десятиліття досліджень – занадто малий термін для розкриття всіх механізмів і наслідків злочину.
До того ж, покоління, яке пережило Голодомор, довгі десятиліття змушене було мовчати про цей комуністичний злочин, а їхні діти й онуки не отримали відповідну інформацію у родинному колі, що призвело до розриву пам’яті поколінь.
Як наслідок, сьогодні постгеноцидне суспільство не завжди готове сприймати правду про трагедію 1932-1933 рр. у повному обсязі.
Автори книги «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», щойно виданої у Чернігові, – історики і співробітники Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець та Сергій Бутко, – на прикладі Чернігівської області розглядають різні аспекти незадовільної суспільної пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства.
Ще не так давно головні зусилля істориків були спрямовані передусім на те, аби довести сам факт Голодомору, донести правду про трагедію до світової спільноти. Сьогодні ж на порядку денному стають інші питання, які потребують уважного і прискіпливого осмислення. Не тільки: «Чому це сталося?», «Хто винен?», але й питання незадовільної суспільної пам’яті про Голодомор.
Корекція свідомості проходить доволі повільно. Багато хто не може сприйняти правди, не довіряє документам, сумнівається у цифрах, що наводяться. Тому попереду на дослідників чекає серйозна і аргументована системна просвітницька робота. Тим більше, що в Чернігові досі відсутній пам’ятний знак або монумент жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.
Коли в Україні вперше заговорили про Голодомор, підміна понять голодування і Голодомору, сутність тогочасних адміністративно-територіальних реформ, розкол селянства, селекція компартійного активу, жорстокість виконавців злочину, чи голодувала тодішня «еліта», продовження голоду взимку і навесні 1934 року – ці та інші питання піднімають автори на сторінках книги.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України, Чернігів
