«Я би віддав 100 беркутівців, аби повернути одного героя», — пафосно заявив В. Зеленський.
Та ми про це вже в курсі.
Ще, напевно, він віддав би під суд імені Януковича всіх патріотів-майданівців, щоби зупинити вбивство людей. У 2014-му він би Путіну віддав Одесу, Дніпро і Харків, щоб далі не гинули люди. І так далі…
Ми вже все це зрозуміли. Гуманізм — наше все.
Тільки насправді це ніякий не гуманізм. Це — страх і пошук найпростішого рішення.
І пафос. В усьому і побільше.
Тому скажемо так: якби історія звела Україну з В. Зеленський ще в 2014 році, то ніякої України вже не було б.
Денис Рибачок
P.S.
Коли влада несе радість одним ціною горя інших, це найстрашніша маніпуляція свідомістю. І в першу чергу свідомістю тих, кого все це не стосується напряму. Бо ніщо не завадить тим, хто радіє поверненню полонених, завтра плакати від болю завданого їм тими, кого відпустили.
Руслан Горовий
