Політика

Вибори, в яких ніхто не знав навіщо балотується…

В Совіцькім союзі теж регулярно були вибори. І які вибори! Золото, не вибори! Ніхто не знав, хто, куди, коли і навіщо балотірується. Навіть самі кандідати.

За двадцять років, які я застав при СССР — жодного назойливого роліка і біг-борда…

Ніхто з соіскатєлєй мандата не ліз до тебе обніматься ні з того-ні з сього, як припадочний…

В бюлетені нікого не треба було шукать і викреслювать. Явка була близька до абсолютної, навіть тоді коли її не було пошти зовсім. Бюлетенів ніхто ніколи не підраховував і при цьому зроду не було жодної жалоби.

Ніяких екзит-полів не існувало в природі, а соціологи щитали тільки літри молока та кількість яєць з однієї взрослої корови…

Потенційні політтехнологи сиділи в тюрмі за хіщенія соціалістичної власності…

В клубі грала торжественна музика, продавали бочкове пиво, горілку і зефір в шоколаді…

Нам до такої ступєні політичної культури йти ще тисячу років…

Віталій Чепинога

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.