Наприкінці тижня на інформаційних ресурсах з’явилися повідомлення про те, що відомий український письменник Юрій Мушкетик «не підписував заяву на підтримку Петра Порошенка на майбутніх президентських виборах».
«Прошу не використовувати мене у боротьбі за посаду президента України. Я не давав згоди на використання мого імені у політичній заяві на підтримку Петра Порошенка», – цитують Мушкетика деякі ЗМІ.
Оскільки ця тема вже набула певного розголосу і активно використовується опонентами П.Порошенка у виборчій кампанії, мушу повідомити наступне.
У четвер 21 березня разом з заступником голови Національної спілки письменників України Тетяною Пишнюк і письменником Віктором Женченком ми приїхали до Юрія Михайловича на дачу, де він постійно мешкає, щоб привітати його з ювілеєм. Адже саме того дня, 21 березня, Юрію Мушкетику виповнилося 90 років.
Під час розмови я повідомив Юрію Михайловичу, що підготовлена відозва на підтримку Порошенка, яку підтримали відомі письменники, і назвав кілька прізвищ.
Юрій Михайлович одразу ж сказав, що він теж підтримує таку ініціативу і попросив долучити його до списку.
Присутніми при нашій розмові були Тетяна Пишнюк і Віктор Женченко (який тут же попросив мене долучити і його прізвище до списку).
Однак у п’ятницю вранці Юрій Михайлович зателефонував мені і попросив вилучити його прізвище із переліку підписантів відозви. Я відповів, що вже пізно, оскільки ще ввечері у четвер оприлюднив її на своїй сторінці у Фейсбуці, а також передав для оприлюднення в деякі ЗМІ.
А вже в суботу з’явилося тиражоване в ЗМІ вище згадане повідомлення з посиланням на Ю.Мушкетика.
Як можна коментувати всю цю неприємну історію? Я шаную Юрія Михайловича як знаного і авторитетного письменника, а тому мені неприємно все це сприймати.
Можу лише здогадуватися, які обставини змусили Юрія Мушкетика відмовитися від своїх слів, і дуже шкодую, що відомому письменнику довелось це зробити.
А до виборців звертаюся з закликом не помилитися у своєму виборі, оскільки ціна помилки може бути фатальною для України. Вірю в торжество здорового глузду.
Михайло Сидоржевський
