Життя веселе! Комусь смішно, що повар у масквалів командує армією… Так у декого й президент клоун. Гагарін не був космонавтом. Льотчик, лейтенант. Не маршала — на мінуточку — впіймали, до рури запхали, на орбіту запустили, і все — космонавт… У давніх греків бог був Аполон. Солідний бог — усі йому молилися, храми зводили. Для священників Аполона вищі училища працювали, професори з красними дипломами викладали. А що робив той бог? На сопілці грав!
На профанів у політиці я особисто дивлюся без ненависті, без зневаги, і навіть без суму. Ми так дивимося на хлопака в чорному авто, який нетерпляче підрізає нас на в’їзді до нашого двору, і ми розуміємо, що то чужинець, який сюди заїздить уперше, орієнтуючись на GPS чи Wiki. Він задоволений з того, що ми його пропустили, він навіть весело нам сигналить, а ми спокійні – бо ми місцеві, і знаємо, що зараз він налетить на два «лежачих поліцая», яких не видно через кущі, а діставшись останнього під’їзду, зрозуміє, що це шостий під’їзд, а не перший, і занервує, зрозумівши, що розвернутися там нема змоги, а отже – виїздити йому доведеться незручно, задом.
Так і в політиці.
До неї не повинні потрапляти профани, які зовсім не кумекають куди йдуть. Бо до політики повинні входити або ті, хто пройшов усі щаблі місцевих громадських посад, або має досвід керування багатолюдними колективами, пройшов ревізії, суди, прокуратури та податкові.
Інакше, виїздити йому доведеться задом, двічі конфліктуючи з лежачими поліцаями, пітніючи, щоб не пошкрябати сусідні автівки, що припарковані на ніч, не наїхати на мам з візочками, і вже не піпікати нам весело, а виходити зі своєї машини і, зігнутим у позу зю, лагідно вибачатися, що «він не знав».
Каклєта, Бєзадресна дівчина, Весільний тамада, і хто там ще — лише марнують наш час. Їхню суть не змінить ні друга, ні третя каденція — у них не з’явиться досвід керування державою, бо відсутній початковий, базовий досвід виборів до вуличного комітету, умовно кажучи “любителів пташок”, який вони прогуляли.
Володимир Сердюк
