22 роки тому загинув В’ячеслав Чорновіл… Я думаю, в нього не було шансів стати президентом України ані на початку 90-х, ані в кінці. Так, наклепи та брудний піар перемагали ще в 1991-му. Особливо епічно виглядали поширені комуністами чутки, що Чорновіл після перемоги на виборах нібито планував скасувати пенсії. І «мудрий нарід» тоді повірив, як тепер повірив Зеленському…
Та й досі продовжує у таке вірити, що волосся стає дибки, а очі лізуть на лоба…
В лавах НРУ також були численні внутрішні чвари, які відчутно заважали. Але найголовнішим фактором впевненої перемоги перефарбованого Кравчука стало те, що людей з чітким українським світоглядом як тоді, так, на жаль, і зараз — менше чверті… Більшість складають виборці — люди радянські, «аполітичні», денаціоналізовані. Такі постаті не сприймають таких, як Чорновіл, побоюються їх. Оці всі «кравчокучми» та «зеленковичі» їм значно ближчі…
Однак нам і досі дуже бракує таких принципових, послідовних, розумних, високоінтелектуальних, реально українських політиків, яким був В’ячеслав Чорновіл. Він би точно був політичним важковаговиком, можливо, зумів би вплинути на прискорення суспільних змін. Але… Він і так багато на що вплинув!
У Москві добре розуміли, що Чорновіл — загроза для подальших планів з відновлення імперії! Тому кадебешники й виконали свій коронний трюк — вбивство на трасі.
Власне, Москва завжди і по всьому світу фізично прибирала людей, які їй загрожували. Так сталося і в Україні.
Чорновіл був з тих, хто здатен вивести Україну на інший рівень. Передовсім йшлося про вищий рівень самосвідомості українців, зміцнення національної ідентичності. І в цьому контексті постаті В’ячеслава Чорновола і, наприклад, Володимира Івасюка — рівнозначні!
Світла пам’ять Великому Українцеві!
Геть від Москви (це найнеобхідніша умова виживання держави і нації)!
Сергій Бригар
Звичайно, це було вбивство! Але, на мою думку, там обійшлось без «руки Москви». Скоріше за все, це були «славних прадідів великих правнуки погані». Так примітивно!
І від цього ще гірше…
Світла Йому пам’ять!