Цікаве спостереження: україншькі політики 2019-го — здебільшого «ряжені» хлопчики з кримінальною перспективою.
А україншька спільнота нагадує Квітчиного Пархіма, який на всі гроші купив на базарі хріну…
… «Лихо нашому Пархімові! Вже скільки він не потрощив корінців, а кучка нітрошки не позначилась. Вже аж не зміг сидіти, приліг і за живіт береться… Відпочине-відпочине та вп”ять за хрін, і чуб йому мокрий, і пику аж роздуло, губи порепались, а він силкується їсти…
— Та й до біса ж я накупив сих ласощів, — казав стогнучи та сльози втираючи, Пархім. — Але, їм-їм — і кінця не видно. А сльози так і заливають!… Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!… Бачили, чортові очі, що купували, їште ж!»
(Гр.Квітка-Основ’яненко. «Пархімове снідання»)
З Михайловим Чудом Вас, панове!
Євген Баран
