Політика

Зеленський. Трохи оптимізму…

Щодо нового президента України, то нині я налаштований оптимістичніше, ніж три тижні тому.
І ось чому:

1. Президент Зеленський продемонстрував, як він реагує на критику. Його психологічний портрет показує, що він гостро сприймає критику, але любить визнання та аплодисменти (навіть щиро дивується, коли їх очікує, а їх нема). Але було незрозуміло, як він реально поводитиметься у разі жорсткої критики з боку громадянського суспільства, — чи це викличе у нього спротив, чи задній хід. Виявилося, що другий варіант, і це добре.

2. Перший візит у Брюссель показав, що президент розуміє важливість правильної комунікації із Заходом (правда, поки що немає правильної комунікації з народом, але більшість народу ще перебуває у післявиборчій ейфорії і все пробачить).

3. Пакет акцій Коломойського у проекті «президент Зеленський» розмивається — як за рахунок посилення самого президента (що було нескладно передбачити), так і за рахунок появи нових стейкхолдерів (важливо мати прихильність телеканалів перед парламентськими). Ще невідомо, яким чином Коломойський конвертує свої «акції» у вагомі активи, але розмивання мажоритарного пакету є позитивною новиною.

4. З’явилася реальна можливість отримати у парламенті дієву противагу «Слузі Народу» — партія «Голос». Це запобіжник концентрації влади, що є найважливішим чинником збереження демократії.

5. Чимало достойних людей зайшли в список самої партії «Слуга Народу». Це дозволить організувати внутрішньофракційну дискусію та демократичне крило у самій фракції.

Валерій Пекар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.