Олена Шимко народилася 1975 року в Куликівці. Закінчила Чернігівський державний педагогічний інститут і Чернігівський інститут економіки та управління.
Працювала у школі, в різних банківських установах, у Куликівському районному центрі зайнятості. Нині — секретар Куликівської селищної ради. Заміжня. Виховує доньку та сина. Захоплюється туризмом, музикою, поезією. Вірші пише з дитинства. Друкувалася в районній, обласній та всеукраїнській періодиці. У 2014 році випустила власну збірку поезій «Сяйво ночі в її очах…»
В мареві спраглих надій
Стихли скалічені долі…
Боже! Серця відігрій
Змучені, майже схололі…
Боже! Навчи нас любить,
В пеклі зневіри — прощати…
Ненависть хай відболить,
З сином зустрінеться мати!
Стогне скривавлений сніг,
Зрадницькі кулі ще зліші…
Небо! Схилися до ніг!
Дай довгожданої тиші…
Віршами раптом захлинусь…
Я вас образила — пробачте,
Слова — пекучі батоги…
Та знали б ви, як серце плаче,
Бо вірші скуті в ланцюги…
Я наступила їм на горло,
Щоб всім довкола спокій — вщерть…
Скорилась? Так. Уже не горда.
Та як вірші віддать на смерть?
Не хліб вони мені, повірте,
Ніхто за них не дасть гроша…
То — кров моя, моє повітря,
Без них помре моя душа!
Вони — мої цілющі ліки,
Бо збожеволіть не дають;
То — почуттів нестримні ріки,
Що гавань у словах знайдуть…
«Чуттєві вже занадто вірші,
Не личить вам таке писать!»
Та я не вмію так, як інші,
Слова у цноту фарбувать…
І, пошматована любов’ю,
Мовчати просто я боюсь,
Бо відчуваю: ніби кров’ю,
Віршами раптом захлинусь…
Очі щасливої жінки
Ви бачили очі щасливої жінки?
Як світяться, сяють вони?
Мов жар, випромінюють сонця відтінки,
Чарують цілунком весни…
Ті очі розтоплять крижини печалі,
Розрадять журбу-самоту;
Криницею споять надії зів’ялі,
Заповнять душі пустоту…
Сповідують щирість, живе сподівання,
Готові спокутувать все…
Ті очі — луна неземного кохання,
Хто зна, що воно принесе?..
Прошу, бережи ті смарагдові очі,
Наповни теплом до країв!
Нехай їх ніколи сльоза не зурочить,
Ті очі щасливі — мої…
Місяць медовий
Місяць медовий —
Марево мрій!
Моріг махровий
Мавці моїй…
Музика моря,
Містики мить:
Милої мова
Млосно мовчить…
Мандри малює
Мокрий маяк —
Манко милує
Мальва моя…
Миром мастила
Мавка мене —
Муза мінлива
Майстра Моне…
