Футболісти збірної Данії показали героїчну людську сторону футболу. Вчора ми побачили те, за що любимо спорт — його душу. Від падіння Крістіана Еріксона, після якого він втратив свідомість до моменту, коли лікарі несли його на ношах і ми змогли побачити, що він живий — минула ціла вічність. Те, що відбулося на полі між цим газети вже назвали «чудом».
Поведінка гравців Данії була героїчною.
Справжній герой — капітан Данії Саймон Кьяер, який до приходу лікарів не дав язику запасти у дихальні шляхи Еріксона і розпочав робити масаж серця, чим домоміг запобігти трагедії. В цей момент голкіпер датчан Каспер Шмайхель організував команду, яка створила коло…
Ми не мали права бачити ці жахливі моменти. Цього не повинні були бачити двоє синів та дружина 
Еріксона. Ніхто не мав права бачити його у такому стані. І товариші, зі сльозами на очах та молитвами захистили його від цього, організувавши навколо живий щит. Датську стіну.
За кілька хвилин ми побачили інший кадр, як Кьяер і Шмайхель втішають та підтримують шоковану дружину Еріксона.
Що ми могли відчувати в цей момент, окрім страху? Повагу та захоплення діями гравців, які об‘єдналися, які продемонстрували солідарність та людяність, зробивши все, що могли і все, що мали зробити.
Звичайно, найбільшу роботу зробили медики. Але вони кожного дня роблять дива і ми вже звикли до цього, сприймаючи їхню неймовірну роботу, як належне. А ось «стіною Данії» будуть захоплюватися ще довго. Ставити в приклад, як підтвердження того, що футбол — це не лише про гроші, мільйонні контракти та прибутки. Це все ще історія про душу, справжні емоції, братерство, повагу та підтримку. І підтвердження тому — зразкова поведінка всіх, хто був на стадіоні в Копенгагені тієї ночі та весь футбольний світ, який об‘єднався в своїй підтримці Еріксона та його родини.
Олександр Ломако
