Мені подзвонив Артем Довбик. Ми з ним довго говорили по телефону. Я розповідала йому, що українській зірці і герою неприпустимо говорити в публічному просторі неукраїнською мовою. Пояснювала, чому. А він казав, що хоч його батьки й українськомовні, він постійно перебував з російськомовними тренерами.
Він попросив мене написати допис, що він поспілкувався з тренерами і вони дійшли висновку, що будуть говорити на всіх прес-конференціях українською.
Я пишу цей допис.
І це була б гарна історія. Занадто гарна. І мені дуже хочеться в неї вірити. Але я чомусь думаю, що то був не Артем, а пранкер, і то було шахрайство.
Чи може я вже така зневірена?
Лариса Ніцой
«ХД». До теми: «На те він і Довбик…»
