Недостатньо просто обурюватися статками нинішніх князів церкви. Як у випадку з маєтком раба Божого, монаха Онуфрія у Чернівцях, про який вкотре нагадують ЗМІ. Треба знати, що земне багатство предстоятелів російської православної церкви — це матеріальна плата за послуги, які її служителі надають державі і світській владі. Негласній угоді між ієрархами російської церкви і земними правителями вже більше п’ятиста років.
У московській історії був момент, коли православна церква могла піти шляхом «нестяжательства», зосередитися на справах духовних і дистанціюватися від державних. Очевидно, що платою за цю свободу не бути знаряддям у руках світської влади мала стати відмова церковників від земних статків. Власне, саме цей шлях пропонував заволзький старець, преподобний Ніл Сорський. «Краще бідним допомагати, ніж церкви прикрашати», – навчав Ніл.
Можете навіть не сумніватися, що проповідь преподобного із закликами позбавити церкву від розкоші, срібла і золота, отримала немало ворогів. І в першу чергу поміж самих князів церкви. Неформальним керівником церковної партії, яка навпаки наполягала на збереженні церковних багатств, був Йосиф Волоцький. Відтак прихильників обох течій стали називати «нестяжателями» та «осифлянами».
Дивовижним чином цей шанс на церковне очищення російської православної церкви майже співпав у часі із аналогічними спробами вилікувати від грошолюбства церкву католицьку. (Переконаний, що більшість віруючих, які сповідують християнство, навіть не здогадуються, що первісна обітниця безшлюбності для священників (так званий «целібат», якого нехай і формально, але дотримуються у католицькій церкві), була покликана забезпечити відсутність у них законних спадкоємців. А отже потреби набувати земне майно для передачі його у спадщину дітям).
Проте російські православні ієрархи цим шансом, на відміну від частини європейців, так і не скористалися. Спочатку самі загрузли у розкошах, а відтак заразили хворобою сріблолюбства решту православного світу, який обманом і хитрістю спромоглися зібрати під свій омоформ. Наприклад, Київську митрополію від 1686 року.
«Осифляни» швидко зорієнтувалися, що тільки підігруючи забаганкам московських правителів зможуть не тільки перемогти опонентів, але й збільшити власні маєтності. І з усім належним запалом кинулися їх задовольняти. На відміну від «нестяжателів», які більш прискіпливо ставилися до абсолютної влади земних правителів, «осифлянам» було що втрачати.
Остаточно альянс офіційної московської влади із церковною оформився під час справи про розлучення великого князя Василя. «Осифлянський» митрополит радо пристав на цю забаганку. Натомість білозерський старець-«нестяжатель», думкою якого теж поцікавилися, заперечив таку можливість. Після вдалого другого шлюбу, в якому у московського князя Василя таки народився син Іван – у майбутньому більше відомий за прізвиськом Грозний, ближче до 1530 року офіційний Кремль остаточно схилився на бік «осифлян». А православні церковники розміняли свої канони на державні гарантії для своїх багатств. (Принагідно просто порівняйте, чим майже аналогічна ситуація тільки за участі короля Генріха VIII обернулася для більш непоступливої у цьому питанні католицької церкви в Англії).
Інша річ, що тепер деякі українські служителі церкви, схоже, переплутали держави, яким мали би служити за свої маєтності. (Тільки не потрібно тут розповідати про якесь вище служіння Господу і церковним канонам. Ця байка для простих вірян, які можуть скільки завгодно щиро возносити хвалу Господу, але до земних багатств їхніх кліриків це жодного стосунку не має. Так само як і історія з нібито відділенням церкви від держави, про яку вряди-годи згадують для годиться).
У нашому суспільстві і свою власну історію якось не надто прийнято знати, а про чужу годі й казати. Тим часом знання про минуле не просто якась примха задля задоволення честолюбства кількох книжкових черв’яків. Насправді це головна, якщо не неодмінна умова для розуміння багатьох сучасних процесів. Звісно, якщо ви бажаєте самі визначати своє власне життя. А не віддавати його на відкуп іншим, які історію знають і використовують її для маніпулювання вами і майбутнім ваших дітей.
Юрій Чорней
