… Спасателі з Хургади нарешті піймали ту акулу, що ото людей їсть… Затягли в лодку, та й везуть до берега, аби навіки погубити ту вільну і горду рибину.
А вона до них раптом промовляє чєловєчиським голосом: «Поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій…»…
Ті з переляку роти пороззявляли, а акула втекла…
Віталій Чепинога