Її не можна передати в буквальному сенсі цього слова. Вона має особливі індивідуальні параметри. І фото цього молодого чоловіка багатьом не скаже нічого. “Мар‘яно Степанівно, я буду не в формі. То нічого? Бо інакше потрібен спеціальний дозвіл…»
Для журналіста втрата Героя переживається дуже особливо. Здається, що десь засувається таємна шухлядка, назавжди і безповоротно… В такі шухлядки колись вкладали карточки у бібліотеці. Вузенька і довга. Вона торкається підребер‘я і сунеться далі, далі… в Нікуди. В ній особливі інтонації, зафіксовані камерою рухи голови, роздуми і згадки, деталі, ох, які вони цінні, незабутні, в ній спільнознайдені сенси, які дарують відчуття спорідненості!
Прощавай, дорогий Антоне!
Антоша, я ж мала тобі надіслати шеврон з вишиванкою Грінченка, а ти обіцяв за нею заїхати сам!
Студентський активіст, майданівець, атовець, воїн… Вношу тебе у список непробачення злочинів русні…
Глибокі співчуття дружині Богдані, діткам і батькам, всій нашій Грінченківській родині!
Мар’яна Ангелова
