… Летять с*ачі
Як у вирій рогачі…
Бокс став черговим приводом розділитися на команди і жбурнути один в одного гі*ном. І таких приводів ще буде й буде.
Це аж ніяк не означає, що у вас не має бути власної думки з цього приводу. Це означає, що за великим рахунком до всього цього треба ставитися як до гойдалок. Сьогодні гойднуло в один бік — завтра в інший.
Я, наприклад, бокс не дивився.
Як і футбол. Як і жодного російського фільму з 2013 року. І музику з плеєра повитирав.
Ну, про тєлік взагалі мовчу.
Це просто мій вибір. Бо мені так комфортно жити. Я мінімізував проникнення всього запорєбрікового в себе. За це не треба давати мені Героя України чи грамоту Кабміну.
Однак я не буду з піною довкола рота вимагати того самого від інших. Інакше це не демократія. Кожен має сам вирішувати які ікони для нього самі красіві.
І, звісно, вигрібать за свій вибір.
Бо я, наприклад, якщо не можу вплинути на реальність, то завжди можу ту реальність тролити.
Руслан Горовий
