Якщо цілому народові 350 років не давати своїм розумом користатись, то розум (чи ж так важко зрозуміти?!) атрофується. А далі все йде за одним і тим самим сценарієм. Нищити малі річки ні одна притомна людина ніколи не хотіла. А от «гідромеліорувати» їхні заплави («А навіщо нам ті болота, там же можна отакенну капусту вирощувати!») почали ще в 50-х.
Тоді такої скаженої техніки ще не було, зате бензину (солярки) — хоч у посадки зливай. Порізали тоненькими канавами луги-береги, вода стекла в річки, болота висохли, вільхи викорчували — навіть не на дрова, а так, щоб легше орати ті луги-береги — посадили капусту, помідори, посіяли кукурудзу.., воно часом і родило, а часом літні зливи й розливи річок зносили ті врожаї разом із намулом.., а далі якогось чорта почали міліти річки.
Якогось чорта і досі міліють, ПОЛОВИНИ МАЛИХ РІЧОК УЖЕ НЕМАЄ. Ну, немає, то й немає. Чом же ті чудові торфянисті землі не розорати тепер? Ніяких літніх злив-розливів тепер нема, не буває й не буде. Україну вже заносить коричневим пилом (упереміш із сизим попелом), але зв’язати це все в один логічний ланцюг атрофований розум не в спромозі.
Так що вибачайте, дітки наші, внуки та правнуки, оце історично так склалося, що ви вже не тільки воду, а й повітря будете споживати з пластикових пляшок.
Всі на посилене виробництво пластику!!! Його багато знадобиться…
Василь Триліс
